Марта Бібеску
Княгиня Марта Бібеску (рум. Marta Bibescu), французький творчий псевдонім — Марта Бібеско (фр. Marthe Bibesco), уроджена Марта Лючія Лаховарь, княжна Маврокордат (рум. Marta Lucia Lahovary) (28 січня 1886, Бухарест — 28 листопада 1973, Париж) — румунська і французька письменниця, громадська діячка Румунії, власниця палацу Могошоая. Протягом усього життя вела щоденники, які склали у підсумку 65 томів.
| Марта Бібеску | |
|---|---|
| фр. Marthe Bibesco | |
 | |
| Ім'я при народженні | multiple Marthe Lucie Lahovary[1] |
| Псевдо | Lucile Decaux |
| Народилася | 28 січня 1886[2][3][4] Бухарест, Румунія[1] |
| Померла | 28 листопада 1973[2][3][…] (87 років) IV округ Парижа, Париж[5][1] |
| Країна | .svg){kind=small} Франція[6].svg){kind=small} Румунія |
| Діяльність | поетеса, есеїстка, письменниця-романістка, письменниця, біограф |
| Галузь | поезія і есей |
| Знання мов | французька[2] і румунська[7] |
| Членство | Королівська академія французької мови і літератури Бельгії[8] |
| Батько | Йон Лаговарі |
| Родичі | Constantin Lahovaryd |
| У шлюбі з | George Valentin Bibescud |
| Діти | Valentine Bibescod |
| Нагороди | |
Біографія і творчість
ред.Із знатного князівського роду Маврокордато, була особисто знайома з представниками відомих королівських династій. Кайзер Вільгельм II з моменту їх знайомства і протягом наступних 15 років писав їй досить палкі листи. У 17 років стала дружиною першого румунського авіатора, князя Георге Валентина Бібеску.
Під час подорожей по Європі стала публікувати подорожні нотатки, які привернули увагу європейських читачів. Романи з життя Румунії привернули увагу найбільших письменників Європи (Пруст, Рільке, Валері, Кокто, Макс Жакоб, Франсуа Моріак, Сент-Екзюпері та ін.), багато з яких стали її знайомими і друзями.
Під час Другої світової війни вела секретні переговори, спрямовані на вихід Румунії з війни. Після зайняття Бухареста радянськими військами покинула Румунію за дипломатичним паспортом. Жила в еміграції, продовжував літературну кар'єру. Дочка Валентина з чоловіком змогла покинути Румунію в 1958 р.
Визнання
ред.Лауреат кількох французьких літературних премій. У 1955 обрано іноземним членом Королівської академії французької мови і літератури Бельгії.
Література
ред.- Ghislain de Diesbach Princesse Bibesco — la dernière orchidée, ed. Perrin, Paris, 1986
- Mircea Eliade, «Marthe Bibesco and the Meeting of Eastern and Western Literature» in Symbolism, the Sacred and the Arts, The Crossroad Publishing Company, N.Y., 1986, ISBN 0-8245-0723-1
- Christine Sutherland Enchantress. Marthe Bibesco and her World, Farrar, Straus & Giroux, New York, 1996
Посилання
ред.- Princess Marthe Bibesco Collection [Архівовано 10 лютого 2012 у Wayback Machine.] at the Harry Ransom Humanities Research Center at the University of Texas (Austin)