Марцін Строїнський
Частина інформації в цій статті застаріла.(серпень 2020) |
Марцін[1] (Мартин) Строїнський (пол. Marcin Stroiński; 1735[2] — 1800[3]) — львівський художник, молодший брат Станіслава Строїнського, з яким навчався у Римі.[3] У 1763 році проводив опис і оцінку картин за дорученням члена колегії 40-ка мужів Юзефа Стронського. У 1761 році одружився з Анною Подлегальською[2] (за іншими даними, його дружину звали Агнешка; 1763 року хрещеними батьками їх дитини стали Петро Полейовський та його сестра Розалія, дружина скульптора Антонія Осінського[4]).
Вважається автором:
- розписів у костелі святого Мартина, Львів[5]
- розписи костелу кларисок (нині музей сакральної барокової скульптури Пінзеля), Львів[6]
- розпису вівтарів та їх позолоти у костелі Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, Наварія[7]
- він або брат Станіслав розписали інтер'єр костелу Різдва Пречистої Діви Марії і Святого Щепана у Золотому Потоці[8]
- працював від 26 січня 1768 р. до 4 січня 1778-го (з перервами) в латинській катедрі у Львові, де помалював[2] чотири вазони купола (1768), виконаних Матвієм Полейовським за контрактом від 23 травня 1766[9], та позолотив хрест,[2]
- виконав велику ікону Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, яку розмістили на засуві в головному вівтарі латинської катедри у Львові, за що отримав 540 злотих (1769)[10]; однак вона не влаштувала В. Сераковського, який доручив своєму надвірному маляру Антоніо Тавеллі створити іншу, яку своєю чергою в другій половині ХІХ ст. замінила робота Мартина Яблонського.[11]
Примітки
ред.- ↑ Бакович О.. Майстри сакрального образотворчого мистецтва Західного Поділля другої половини XVIII століття // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство / редкол.: М. Є. Станкевич, О. М. Голубець, Л. А. Кондрацька [та ін.] ; голов. ред. О. С. Смоляк. – Тернопіль : ТНПУ, 2014. – Вип. 1. – С. 222.
- ↑ а б в г Лильо О. Діяльність представників монументального живопису західноєвропейського традиції у Львові XVIII ст. [Архівовано 30 жовтня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 102.
- ↑ а б Rastawiecki E. Słownik malarzów polskich… — T. II. — S. 243.
- ↑ Betlej A. Polejowski Piotr [Архівовано 22 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Słownik Artystów Polskich. — T. 7. — Warszawa, 2003. — S. 377. (пол.)
- ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 175.
- ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 188.
- ↑ Ostrowski J. K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Nawarii // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, «Secesja», 1993. — T. 1. — 364 il. — S. 55. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I.). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)
- ↑ Kunzek T. Przewodnik po województwie Tarnopolskim (z mapą). — Rzeszów : Libra PL, 2013. — S. 47. (пол.)
- ↑ Katedra łacińska we Lwowie / opracowali J. Adamski, M. Biernat, J. K. Ostrowski, J. T. Petrus // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, Goldruk, 2013. — T. 21. — S. 34. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-63463-09-0. (пол.)
- ↑ Katedra łacińska we Lwowie / opracowali J. Adamski, M. Biernat, J. K. Ostrowski, J. T. Petrus // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, Goldruk, 2013. — T. 21. — S. 33. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-63463-09-0. (пол.)
- ↑ Petrus J. Domus Sapientiae Leopoliensis [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.] // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 1998. — № III. — S. 232. (пол.)
Джерела
ред.- Лильо О. Діяльність представників монументального живопису західноєвропейського традиції у Львові XVIII ст. // Мистецтвознавство і дослідження. — С. 102.
- Лильо О. Львівське середовище архітекторів 30—70-х років XVIII ст. // Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавство. Мистецтвознавство і дослідження. — Львів, 2005. — Вип. 5. — С. 160—179.
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — 276 s. (пол.)
- Rastawiecki E. Słownik malarzów polskich tudzież obcych w Polsce osiadłych lub czasowo w niej przebywających. — Warszawa : Nakładem autora (S. Orgelbrand), 1851. — T. II. — 327 s. — S. 243. (пол.)