Вікіпедія

Марія Павликовська-Ясноржевська

(Перенаправлено з Марія Павликовська-Ясножевська)
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Марія Яніна Коссак, у шлюбах Бровська, Павліковська та Ясножевська (пол. Maria Pawlikowska-Jasnorzewska; *24 листопада 1891(18911124), Краків — 9 липня 1945, Манчестер) — польська поетеса і драматургиня міжвоєнного періоду. Лауреатка Золотих Академічних лаврів Польської Академії Літератури. Була вільною відвідувачкою групи Скамандер.

Марія Павликовська-Ясноржевська
пол. Maria Pawlikowska-Jasnorzewska Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася24 листопада 1891(1891-11-24)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла9 липня 1945(1945-07-09)[1][2][…] (53 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Манчестер, Hundred of Salfordd, Ланкашир, Англія, Велика Британія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
·злоякісна пухлина Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняSouthern Cemetery, Manchesterd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Цислейтанія
 Польська Республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоетеса, драматургиня, письменниця Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіз 1922
Magnum opusBaba-Dziwod Редагувати інформацію у Вікіданих
РідКоссаки гербу Кос Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоВойцех Коссак Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриJerzy Kossakd і Магдалена Самозванецьd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
золотий хрест Заслуги Золоті академічні лаври
CMNS: Марія Павликовська-Ясноржевська у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Біографія

ред.

Дочка художника Войцеха Коссака, сина Юліуша, народилася 24 листопада 1891 року в Кракові. Походила з родини родині Коссаків гербу Кос[5]. Її старший брат, Єжи Коссак, був художником, а молодша сестра, відома під псевдонімом Магдалена Самозванець, писала сатиричні твори.

Обоє батьків походили з дворянства, а їхній будинок, Коссаковка, був місцем частих зустрічей художнього середовища. Гостями в домі Коссаків часто були Генрик Сенкевич, Ігнацій Ян Падеревський, Вінсент Лютославський. Марія навчалася вдома, де вивчила кілька іноземних мов та здобула освіту в галузі гуманітарних дисциплін. Короткий час була вільною слухачкою краківської Академії художніх мистецтв.

В 1915 році одружилася з Владиславом Вровським, офіцером австрійської армії. Шлюб розпався, після офіційного розлучення в 1919 році одружилася з Яном Ґвальбертом Павліковським-молодшим, сином Яна Ґвальберта Павліковського. Жила в Закопаному, у будинку Павліковського, закоханого в Татри. Цей шлюб теж не тривав довго, хоча був офіційно розірваний лише в 1929 році.

Поетеса багато подорожує, сліди цих подорожей можна помітити в її творчості. Серед інших країн, побувала в Італії, Туреччині, Північній Африці й в Франції, де в 1927 році пережила бурхливий роман з пілотом та поетом Сарменто де Бейресом. В 1931 році одружилася з офіцером авіації Стефаном Ясножевським.

У вересні 1939 року, після публікації твору «Баба-Диво», гострої атаки на гітлерівський тоталітаризм, виїхала до Франції (дорогою через Заліщики), а пізніше до Англії. Разом з чоловіком оселилася в Блекпулі, поблизу летовища RAF.

Захворіла на рак, дуже швидко почали з'являтися метастази, найбільше їх було у хребті. Перенесла дві операції. Марія Павликовська-Ясножевська померла у госпіталі в Манчестері 9 липня 1945 року.

Марія Павліковська-Ясножевська приятелювала з багатьма людьми творчих професій, особливо з середовища Скамандра, зі Станіславом Віткевичем, а також з формістами (Леоном Хвістким та Анджеєм Пронашкою). У своїх спогадах багато сучасників із творчого середовища описують Марію Павликовську-Ясножевську як поважну особу, чарівну людину, а її друзі та найближчі родичі називали її Лількою.

Творчість

ред.

В 1924 році Марія Павликовська-Ясножевська дебютувала як письменниця твором «Водій Арчібальд», комедією в трьох актах. До 1939 вона написала 15 п'єс. Більшість з них — типові комедії. Думка, з якої вона розглядала деякі питання, а саме аборти та стосунки поза шлюбом, робили деякі з її творів скандальними. Але критика високо цінувала її творчість, порівнюючи її з Мольєром, Маріво, Уайлдем, Шоу та Віткевичем.

Вплив творчості

ред.

Вірші Марії Павликовської-Ясножевської часто виконували як пісні: Ева Димарчик на музику Зигмунта Конечного, Чеслав Нєман (на власну музику) та Кристина Янда на музику Єжи Сатановського. Один з віршів Ясножевської використано у «Порнографії» Вітольда Ґомбровича, режисера Яна Якуба Кольського.

Сестра поетеси, Магдалена Самозванець, двічі видавала спогади про Марію у книгах: «Марія і Магдалена» (1956) і «Блакитна кокетка» (1973).

На її честь названо астероїд.

Бібліографія

ред.

Лірика

ред.
  • Блакитний мигдаль, Краків, 1922
  • Рожева магія. Поезія, Краків, 1924 — з ілюстраціями авторки
  • Поцілунки, Варшава, 1926
  • dancing. karnet balowy, Варшава, 1927
  • Діапазон. Збірка старих та нових поезій, Варшава, 1927
  • Лісова тиша, Варшава, 1928
  • Париж, Варшава, 1929
  • Профіль дами в білому, Варшава, 1930
  • Свіжий шовк, Варшава, 1932
  • Сплячий екіпаж, Варшава, 1933
  • Balet powojów, Варшава, 1935
  • Кристалізація, Варшава, 1937
  • Поетичний записник, Варшава, 1939
  • Троянда і палаючі ліси, Лондон, 1940
  • Жертовний голуб. Збірка віршів, Глазго, 1941
  • Останні твори, зібрав та опрацював Тимон Терлецький, Лондон, 1956 — посмертне видання останніх творів поетеси
  • Весняні етюди, Варшава 1976 — неопубліковані ранні твори
  • Поцілунки, Варшава — Ряшів, 2008
  • Моя сестра поетеса, Варшава 2010 — вибрана поезія, також неопубліковані твори, упорядковані Магдаленою Самозванєц та записані на CD. Запис містить 8 віршів Марії Павликовської-Ясножевської зачитаних її сестрою Магдаленою.
  • Сатана породив війну. Записи 1939–1945, Варшава 2012 — воєнний щоденник поетеси опрацьований Рафалом Подразом.

Драматургія

ред.
  • Водій Арчібальд. Комедія в 3 актах, поставлена: Варшава, Малий Театр 1924, друк: «Świat» 1924 (nr. 45-52)
  • Коханець Сібілли Томпсон. Фантазія про майбутнє в 3 актах, поставлена: Краків, Театр імені Й. Словацького, 1926
  • Єгипетська пшениця. П'єса в 3 актах, поставлена: Краків, Театр імені Й. Словацького, 1932
  • Мали повернутися. Комедія в 3 актах, поставлена: Варшава, Новий Театр, 1935
  • Мурахи (myrmeis). П'єса в 3 актах, поставлена: Краків, Театр імені Й. Словацького, 1936
  • Резерв. Фарс в 3 актах, поставлена: телепостановка 1968, друк: «Діалог», 1979/3
  • Небесні женихи. П'єса в 3 актах, поставлена: Варшава, Малий Театр, 1933, вид. Краків, 1936
  • Посвідчення особи. Комедія в 3 актах, поставлена: Варшава, Новий Театр, 1936
  • Літературна нагорода. Комедія в 4 актах, поставлена: Варшава, Новий Театр, 1937
  • Баба-Диво. Трагікомедія в 3 актах, поставлена: Краків, Театр імені Й. Словацького, 1938, друк: «Діалог», 1966/10
  • Знецінення Клари. Комедія в 3 актах, поставлена: Poznań, Театр Польський, 1939
  • Сіра завіса. Сценічна фантазія в 9 картинах, поставлена: Варшава, Театр Народний, 1939
  • Бідна молодість, радіовистава, 1936
  • Пані вбила пана, радіовистава, 1936
  • Зловісний портрет, радіовистава, 1937

Павликовська-Ясножевська в піснях

ред.
  • 1970: Ewa Demarczyk … (Piwnica pod Baranami) — текст твору «Поцілунки»
  • 1996: Ich Troje Intro — текст твору «Prawo»
  • 1997: Grzegorz Turnau Я тут — текст твору «Kto chce bym go kochała»
  • 2000: Kayah — Topielice
  • 2005: Cisza jak ta — Поцілунки

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  2. ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
  3. ↑ а б FemBio database
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119020866 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Дещо про походження Юліяна Коссака. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/wiki/Марія_Павликовська-Ясноржевська