Марія фон Мальцан
Марія Гелен Франсуаза Ізабель графиня фон Мальцан, Фрайін зу Вартенберг і Пенцлін (нім. Maria Helene Françoise Izabel Gräfin von Maltzan, Freiin zu Wartenberg und Penzlin) (25 березня 1909 — 12 листопада 1997 року) — аристократка, яка, як частина німецького Опору проти Адольфа Гітлера і нацистської партії, врятувала життя багатьох євреїв у Берліні. Мала ступінь доктора природничих наук, вела ветеринарну практику.
| Марія фон Мальцан | |
|---|---|
| Народилася | 25 березня 1909[1][2][…] Мілич, Нижньосілезьке воєводство, Республіка Польща |
| Померла | 12 листопада 1997[1][2][…] (88 років) Берлін, Німеччина[1] |
| Поховання | Цвинтар Геерштрассеd[4] |
| Країна |  Німеччина.svg){kind=small} Німецький Райх |
| Місце проживання | Detmolder Straßed Берлін |
| Діяльність | біолог, лікарка ветеринарної медицини, боєць опору, кіноакторка, письменниця |
| Alma mater | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана |
| Науковий ступінь | докторський ступінь |
| Знання мов | німецька[2] |
| Рід | Maltzahnd |
| Нагороди |   |
| IMDb | ID 0902658 |
Біографія
ред.Графиня Марія фон Мальцан народилася в заможній родині в палаці Міліч, Сілезія, Німеччина (сьогодні Міліч, Польща) і була наймолодшою дитиною в сім'ї з вісьмома дітьми. Після закінчення школи в Берліні в 1927 році, вона вирішила навчатися зоології в університеті Бреслау, що було рідкісним явищем для дівчини цього часу. Родина була проти цієї ідеї, але її вчителі підтримували її, і вона отримала дозвіл. У 1928 році вона вступила до Мюнхенського університету, де після п'ятьох років навчання[5] отримала ступінь доктора природничих наук.
Коли нацисти захопили владу в 1933 році, вона приєдналася до рухів опору проти нацистів.[5] Протягом багатьох років вона працювала в підпіллі. У зв'язку з її статусом і відношенням до численних нацистських офіцерів, фон Мальцан спочатку була під підозрю.[5] Сестра Алікс Марія фон Мальцан була одружена з фельдмаршалом Вальтером фон Райхенау .[6] Ще з 1935 року в своєму будинку в Берліні вона приймала євреїв, годувала і захищала їх. У зв'язку з її відомою політичною позицією вона довгий час не могла знайти постійної роботи, перш ніж в 1940 вона почала вивчати ветеринарію, яку закінчила в 1943 році. Протягом війни графиня фон Мальцан у співпраці зі Шведською церквою забезпечила безпечний притулок для більш ніж 60 євреїв, дезертирів і примусових робітників, що дозволило їм врятуватися.[5] Вона фальсифікувала офіційні візи та інші документи і допомогла багатьом євреям втекти з Берліна у вантажівках, які вона часто водила сама.[5]
До Другої світової війни вона познайомилася з єврейським автором Гансом Гіршелем, колишнім редактором Das Dreieck, німецького літературного журналу заснованого в 1925 році. З 1942 року до кінця війни вона приховувала Гіршеля в спеціальному укритті у дивані у вітальні свого будинку в Вілмерсдорфі, таким чином рятуючи його життя. Пізніше вона народила від Ганса дитину, але під час бомбардування лікарні дитина, яка знаходилася там, померла. Незабаром після цього вона прийняла двох маленьких дівчаток з дитячого табору.
Після війни Мальцан одружилася з Гансом Гіршелем, але вони розлучилися через два роки і знову одружилися в 1972 році. Внаслідок жахів війни вона пристрастилася до наркотиків і згодом втратила ліцензію ветеринара. Згодом вона згадувала, як її навіть доставили в психіатричну лікарню, і їй доводилося щодня мити підлогу, щоб забезпечити себе.
Після того, як в 1975 році помер Ганс Гіршель, графиня Марія фон Мальцан в віці 66 років, вирішила відновити свою практику ветеринара в Берліні, де вона стала безкоштовно лікувати собак, які належали місцевим панкам, та боролася за поліпшення умов життя іммігрантів. У 1986 році вона опублікувала свою автобіографію « Beat the Drums» і «Be Without Fright», що зробило її життя і роботу відомою широкій громадськості.[5] Через рік вона отримала від ізраїльського уряду нагороду праведник народів світу. Вона померла в Берліні в 1997 році.[5]
Додаткова інформація
ред.- Німецький опір
- Заборонений, фільм Ентоні Пейдж 1984, змальований за життям Марії фон Мальцан, яку грає Жаклін Бісет .
- Вальтер фон Райхенау
- Gross, Leonard (1982). The Last Jews in Berlin. New York: Simon & Schuster. ISBN 0-671-24727-1. Процитовано 18 грудня 2009.
Примітки
ред.- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118813773 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в FemBio database
- ↑ https://www.berlin.de/ba-charlottenburg-wilmersdorf/ueber-den-bezirk/freiflaechen/friedhoefe/artikel.175680.php
- ↑ а б в г д е ж Atwood, Kathryn (2011). Women Heroes of World War II. Chicago: Chicago Review Press. с. 25. ISBN 9781556529610.
- ↑ von Maltzan, Maria. The Righteous Among The Nations. Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 7 червня 2019.
Посилання
ред.- Коротка біографія та малюнки [Архівовано 6 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Коротка біографічна примітка [Архівовано 18 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Марія фон Мальцан [Архівовано 30 жовтня 2018 у Wayback Machine.] — її діяльність по збереженню життя євреїв під час Голокосту на сайті Яд Вашем