Масалов Сергій Олександрович

Сергій Олександрович Масалов (нар. 1 грудня 1937, Воронеж) — український науковець-радіофізик, педагог. Доктор фізико-математичних наук (1982), професор (1998). Двічі лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1972, 1989), заслужений діяч науки і техніки України (2008). Співзасновник в Україні наукового напряму обчислювальної електродинаміки, розвинув напрям надширокосмугової радіолокації, розробив радіофізичні методи відеоімпульсної локації.

Сергій Масалов
Народився	1 грудня 1937(1937-12-01) (87 років) Воронеж, РРФСР
Alma mater	Харківський державний університет імені О. М. Горького (1959)
Галузь	радіофізика, обчислювальна електродинаміка
Заклад	Харківський державний університет імені О. М. Горького (1959—1966) Інститут радіофізики та електроніки АН УРСР (пізніше — Інститут радіофізики та електроніки імені О. Я. Усикова НАН України; з 1966)
Посада	науковий співробітник, завідувач відділу
Вчене звання	професор (1998)
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук (1982)
Відомі учні	Геннадій Почанін, Олег Ситнік, Вадим Рубан, Тетяна Огурцова, Владислав Луценко
Відомий завдяки:	співзаснуванню в Україні наукового напряму обчислювальної електродинаміки, розвитку напряму надширокосмугової радіолокації, розробці радіофізичних методів відеоімпульсної локації
Нагороди

Майже 60 років — науковий співробітник Інституту радіофізики та електроніки АН УРСР (пізніше — Інституту радіофізики та електроніки імені О. Я. Усикова НАН України; з 1966), з яких 31 рік — завідувач заснованого ним відділу радіофізичної інтроскопії. Автор понад 200 наукових робіт, учень академіків Володимира Марченка та Віктора Шестопалова.

Життєпис

Народився 1 грудня 1937 року в Воронежі, РРФСР. Під час німецько-радянської війни втратив батька.

У 1959 році закінчив кафедру математичної фізики Харківського державного університету імені О. М. Горького, учень академіка Володимира Марченка та професора Олександра Повзнера. Відтоді ж працював на кафедрі.

У 1965 році закінчив аспірантуру радіофізичного факультету Харківського інституту гірничого машинобудування. Через рік здобув науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук, захистивши дисертацію на тему «Дифракция электромагнитных волн на решетках, составленных из брусьев прямоугольного поперечного сечения».

Облікова картка лауреата Державної премії УРСР Сергія Масалова, 1972 рік

З 1966 року — науковий співробітник відділу теоретичної електроніки Інституту радіофізики та електроніки АН УРСР (пізніше — Інституту радіофізики та електроніки імені О. Я. Усикова НАН України; ІРЕ). У 1982 році здобув науковий ступінь доктора фізико-математичних наук, захистивши дисертацію на тему «Теория дифракции волн на периодических структурах в резонансной области».

У 1987 році заснував і протягом 31 року очолював відділ радіофізичної інтроскопії ІРЕ. У 1998 році затверджений у вченому званні професора. Понад 10 років обіймав посаду професора кафедри диференціальних рівнянь та керування Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

У 2018 році передав керування відділом радіофізичної інтроскопії своєму учневі Геннадію Почаніну. Продовжує працювати в інституті на посаді головного наукового співробітника.

Наукова діяльність

Автор понад 200 наукових робіт. Засновник власної наукової школи з обчислювальної електродинаміки, науковий керівник і консультант понад 20 докторів і кандидатів наук. Серед учнів Сергія Масалова — доктори та кандидати наук Геннадій Почанін, Олег Ситнік, Вадим Рубан, Тетяна Огурцова, Владислав Луценко тощо.

На початку 1960-х років, після машинного прогону програм, що базувались на методі Аграновича-Марченка-Шестопалова (метод проблеми Рімана-Гільберта), співзаснував новий для України науковий напрям — обчислювальну електродинаміку. У середині десятиліття займався створенням методів, що дають можливість досліджувати періодичні ґратки з об'ємних елементів різної конфігурації.

Автор методів розв'язання різних класів задач дифракції, циклу досліджень з розробки фізичних основ технологій типу «Стелс» для створення радіолокаційних невидимок. Дослідив створення відеоімпульсних радіолокаційних систем з прецизійною роздільною здатністю, проєктував антени для радіолокаторів широкого призначення, розвинув напрям надширокосмугової радіолокації. Наприкінці 1990-х років керував створенням елементної бази відеоімпульсних підповерхневих георадарів.

Протягом багатьох років очолював екзаменаційну комісію Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Заступник голови спеціалізованої вченої ради з захисту дисертацій ІРЕ, член редакційної колегії часопису «Радіофізика та електроніка».

Науковий доробок (частковий)

список наукових робіт

• Дифракция электромагнитных волн на решетках, составленных из брусьев прямоугольного поперечного сечения: диссертация кандидата физико-математических наук : 01.00.00 / С. А. Масалов. — Харьков, 1965. — 149 с. : ил.
• Дифракция плоской электромагнитной волны на решетке из брусьев круглого сечения / С. А. Масалов, В. Г. Сологуб, В. П. Шестопалов. — Харьков: [б. и.], 1972. — 38 с. : ил.
• Шеcтопалов В. П., Литвиненко Л. Н., Масалов С. А., Сологуб В. Г. Дифракция волн на решетках. Харьков: Изд-во Харьк. ун-та, 1973. 278 с.
• Исследование спектра собственных частот магнитных типов колебаний в цилиндрическом резонаторе с коаксиальным кольцевым выступом / А. А. Кириленко, С. А. Масалов, В. П. Шестопалов, В. Ф. Шинкаренко. — Харьков: [б. и.], 1974. — 53 с. : ил.
• Поляризационные свойства решеток волноводного типа — Харьков: [б. и.], 1977. — 55 с. : ил.
• Характеристики дифракционного излучения различных отражательных решеток — Харьков: [б. и.], 1977. — 29 с. : ил.
• Теория дифракции волн на периодических структурах в резонансной области: диссертация доктора физико-математических наук : 01.04.03. — Харьков, 1980. — 395 с. : ил.
• Матричные уравнения типа свертки в теории дифракции / В. П. Шестопалов, А. А. Кириленко, С. А. Масалов. — Киев: Наук. думка, 1984. — 293 с. : ил.
• Резонансное рассеяние волн / В. П. Шестопалов, А. А. Кириленко, С. А. Масалов, Ю. К. Сиренко, [отв. ред. И. П. Якименко] ; АН УССР, Ин-т радиофизики и электроники. — Киев: Наукова думка, 1986. Т. 1: Дифракционные решетки. — 231, [1] с. : ил.
• Резонансное рассеяние волн / В. П. Шестопалов, А. А. Кириленко, С. А. Масалов, Ю. К. Сиренко, [отв. ред. И. П. Якименко] ; АН УССР, Ин-т радиофизики и электроники. — Киев: Наукова думка, 1986. Т. 2: Волноводные неоднородности. — 214, [1] с. : ил.
• Масалов С. А., Пузанов А. О. Дифракция видеоимпульсов на слоистых диэлектрических структурах // Радиофизика и радиоастрономия. — 1997. — Т. 2, № 1. — С. 85-94.
• Масалов С. А., Щербак В. В. Методы школы В. П. Шестопалова в теории дифракции. Радиофизика и электроника: сб. науч. тр. Ин-т радиофизики и электроники НАН Украины. Харьков, 2000. Т. 5, № 2. С. 13—34.
• Масалов С. А., Почанин Г. П., Холод П. В. Вопросы подповерхностной радиолокации / под общ. ред. А. Ю. Гринева. — М.: Радиотехника, 2005. — 416 с.
• Почанин Г. П., Калюжный Н. М., Белоусов В. Е., Масалов С. А., Почанина И. Е. Экспоненциально-щелевая антенна с согласующим отверстием. / Антенны. — 2010. — № 3 (154). — С. 23—33.
• Академик Виктор Петрович Шестопалов. Служение науке. Под ред. П. Н. Мележика, С. А. Масалова, Ю. К. Сиренко. Харьков: ИПП «Контраст», 2012. 424 с.
• Кравченко В. Ф., Луценко В. И., Масалов С. А., Пустовойт В. И. Анализ нестационарных сигналов и полей с использованием вложенных полумарковских процессов // Докл. РАН. — 2013. — Т. 453, № 2. — С. 1–4.
• Сытник О. В., Масалов С. А., Почанин Г. П. Алгоритм гомоморфной обработки сигналов георадара // Радиофизика и электроника. — 2015. — Т. 20, № 4, С. 39-44.
• С. О. Масалов, Г. П. Почанін, В. П. Рубан, П. В. Холод. Радіолокаційний моніторинг технічного стану підповерхневої частини інженерних споруд / Техническая диагностика и неразрушающий контроль. — 2016. — № 1. — С. 17-23.
• Сытник О. В., Почанин Г. П., Масалов С. А., Рубан В. П., Холод П. В. Метод измерения координат подвижных объектов видеоимпульсным радаром. — Радіофізика та електроніка. 2018. Т. 23. № 2, С. 39-46.
• Т. М. Огурцова, Н. К. Блінова, С. О. Масалов, В. В. Усова. Неспотворений прийом імпульсного сигналу без носійної частоти феритовою антеною. — Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Радіофізика та електроніка». — 2019, Вип. 31, С. 47-58.
• М. И. Дзюбенко, Ю. Е. Каменев, С. А. Масалов, В. П. Радионов. Измерение электродинамических характеристик одномерных ленточных решеток в терагерцовом диапазоне. — Радиофизика и электроника, 2019. — T. 24, № 2. — С. 78–84.
• Дзюбенко М. И., Каменев Ю. Е., Масалов С. А., Радионов В. П., Пузак А. И., Дмитрук Е. И. Равномерные и градиентные металлопленочные выходные зеркала в лазерах терагерцевого диапазона. Science-and-Education-Problems-Prospects-and-Innovations. Abstracts of II International Scientific and Practical Conference Kyoto, Japan, 4-6 November 2020.
• Орленко О. А., Варяниця-Рощупкіна Л. А., Почанін Г. П., Масалов С. О., Корж В. Г. Пригнічення післяімпульсних коливань в активних випромінюючих антенах типу Bow Tie. Радіофізика та електроніка. — 2021. — Т. 26, № 4. С. 3—15.
• П. М. Мележик, А. О. Кириленко, О. О. Костенко, С. О. Масалов. Школа В. П. Шестопалова. Від квазістатики до квазіоптики (до 100-річчя від дня народження) / Радiофiзика i радiоастрономiя. Т. 28, № 1, 2023

Авторські свідоцтва на винаходи (у співавторстві)

• 1976 — «Перестраиваемый объемный резонатор»
• 1978 — «Генератор дифракционного излучения»
• 1982 — «Открытый резонатор»
• 2006 — «Спосіб розв'язки між передавальним і приймальним модулями антенної системи»
• 2006 — «Спосіб визначення електродинамічних характеристик одновимірних дротяних решіток»

Нагороди

• 1972 — Державна премія УРСР в галузі науки і техніки — «за створення і впровадження комплексу квазіоптичних радіовимірювальних пристроїв міліметрових та субміліметрових хвиль»
• 1989 — Державна премія УРСР в галузі науки і техніки — «за цикл робіт „Теорія резонансного розсіювання хвиль та її застосування у радіофізиці“»
• 1998 — грамота Інституту інженерів з електротехніки та електроніки
• 2006 — знак Гагаріна Федерального космічного агентства «Роскосмос»
• 2008 — заслужений діяч науки і техніки України
• 2012 — нагрудний знак «За наукові досягнення» Національної академії наук України