Масик Костянтин Іванович
Костянти́н Іва́нович Ма́сик (нар. 9 липня 1936, Волочиськ, Вінницька область, Українська СРР, СРСР) — український радянський партійний діяч. Член ЦК КПУ (1981—1991 роки), кандидат у члени Політбюро ЦК КПУ (січень 1988 — жовтень 1989 року), депутат Верховної Ради Української РСР 10—11-го скликань.
| Костянтин Масик | |||||||
| |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| травень — жовтень 1992 | |||||||
| Прем'єр-міністр: | Вітольд Фокін | ||||||
| Попередник: | посада заснована | ||||||
| Наступник: | Валентин Симоненко | ||||||
| |||||||
| 1992 — червень 1997 | |||||||
| Міністр: | Анатолій Зленко → Геннадій Удовенко | ||||||
| Попередник: | посада заснована[1] | ||||||
| Наступник: | Ігор Подолєв[2] | ||||||
| Народження: |
9 липня 1936 (88 років) Волочиськ, Вінницька область, Українська СРР, СРСР | ||||||
| Національність: | українець | ||||||
| Країна: |
 СРСР →  Україна | ||||||
| Освіта: | Горьковського інституту інженерів водного транспорту РРФСР[ru] | ||||||
| Партія: | ЛКСМУ → КПРС → Партія регіонів | ||||||
| Автограф: | 
| ||||||
| Нагороди: | СРСР:
Україна:
| ||||||
Після проголошення незалежності України — український державний діяч, дипломат. Перший віцепрем'єр-міністр України в уряді Вітольда Фокіна. Перший Надзвичайний і Повноважний Посол України у Фінляндії з представництвом інтересів України в Королівстві Швеція, Королівстві Данія та Королівстві Норвегія. Член політради Партії регіонів, у 2003—2005 роках радник прем'єр-міністра України Віктора Януковича на громадських засадах.
Біографія
ред. Депутат Верховної Ради УРСР .svg){kind=small}
| |||
|---|---|---|---|
| 10-го скликання | |||
| 24 лют. 1980 | — | 24 лют. 1985 | |
| 11-го скликання | |||
| 24 лют. 1985 | — | 15 трав. 1990 | |
Костянтин Іванович Масик народився 9 червня 1936 року в родині військовослужбовця на станції Волочиськ, що на той час входила до складу Вінницької області Української СРР СРСР (нині — Хмельницька область, Україна). Отримав вищу освіту у 1959 році, закінчивши механічний факультет Горьковського інституту інженерів водного транспорту РРФСР (нині — Волзький державний університет водного транспорту[ru] у російському місті Нижній Новгород).
Впродовж 1959—1960 років працював інженером-конструктором Київського суднобудівного-судноремонтного заводу, а далі розпочав роботу «по партійній лінії»:
- 1960—1964 роки — інструктор, заступник завідувача, завідувач відділу Київського обласного комітету ЛКСМУ;
- у 1962 році став членом Комуністичної партії Радянського Союзу (КПРС);
- 1964—1965 роки — інструктор Київського обласного комітету Комуністичної партії України (КПУ);
- січень 1965 року — 1968 рік — перший секретар Київського міського комітету ЛКСМУ;
- 1968—1972 роки — перший секретар Київського обласного комітету ЛКСМУ;
- 1972—1974 роки — перший секретар Дарницького районного комітету КПУ міста Києва;
- 1974—1976 роки — інспектор Центрального комітету КПУ (ЦК КПУ);
- 1976 рік — 7 червня 1977 року — секретар Одеського обласного комітету КПУ;
- 7 червня 1977 — 16 вересня 1981 року — другий секретар Одеського обласного комітету КПУ;
- 11 вересня 1981 — 18 серпня 1986 року — заступник Голови Ради Міністрів УРСР яким на той час був Олександр Ляшко.
- 1986—1987 роки — інспектор ЦК КПРС у Москві. Закінчив заочну Вищу партійну школу при ЦК КПРС.
- квітень 1987 року — 22 липня 1989 року — перший секретар Київського міського комітету КПУ.
- з липня 1989 року — заступник Голови, а з 3 серпня 1990 року — перший заступник Голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола.
Після проголошення незалежності України Костянтин Масик у травні — жовтні 1992 року обіймав посаду Першого віцепрем'єр-міністра України в уряді Вітольда Фокіна.
У 1992 — червні 1997 року — Надзвичайний і Повноважний Посол України у Фінляндії (з представництвом інтересів України в Королівстві Швеція, Королівстві Данія, Королівстві Норвегія).[3]
В подальшому — голова наглядової ради акціонерного комерційного банку «Надра». У березні 2003[4] — лютому 2005 року[5] Масик був радником прем'єр-міністра України Віктора Януковича на громадських засадах.
Обирався членом Політичної ради Партії регіонів.
Нагороди та почесні звання
ред.- Нагороджений Почесною відзнакою Президента України[6], двома орденами Трудового Червоного Прапора (,6.06.1986), орденом Жовтневої Революції, орденом «Знак Пошани», медалями.
- Указом Президента України № 1093/2011 від 1 грудня 2011 року нагороджений ювілейною медаллю «20 років незалежності України».[7]
Примітки
ред.- ↑ Петро Сливенко як тимчасово повірений УНР у Фінляндії; Костянтин Лоський як посол УНР у Швеції та Норвегії; Дмитро Левицький як посол УНР у Данії
- ↑ У Швеції — з 1994 року тимчасово повірений Ігор Сагач; у Данії — з 1995 року тимчасово повірений Олексій Рибак
- ↑ Указ Президента України від 16 жовтня 1992 року № 501/92 «Про призначення Надзвичайного і Повноважного Посла України у Фінляндській Республіці»
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 21 березня 2003 року № 368 «Про призначення Масика К.І. радником Прем'єр-міністра України».
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2005 року № 125 «Про звільнення від обов'язків радників Прем'єр-міністра України на громадських засадах».
- ↑ Указ Президента України від 22 серпня 1996 року № 753/96 «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»
- ↑ Указ Президента України від 1 грудня 2011 року № 1093/2011 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «20 років незалежності України»»
Посилання
ред.
- Сайт Відкрита Україна
- Газета «День» фото [Архівовано 9 вересня 2006 у Wayback Machine.]
Література та джерела
ред.- Володимир Матвієнко. Масик Костянтин Іванович // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — С. 27. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4. (укр.)
|
Це незавершена стаття про українського політика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |