Вікіпедія

Меліса Лукашенко

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Меліса Лукашенка
Melissa Lucashenko
Народилася1967(1967)
Брісбен, Австралія
ГромадянствоАвстралія
Діяльністьписьменниця
Мова творіванглійська
Magnum opusToo Much Lipd Редагувати інформацію у Вікіданих
НагородиMiles Franklin Award
Сайт: melissa-lucashenko.com
CMNS: Меліса Лукашенко у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Мелісса Лукашенко — корінна австралійська (аборигенська) письменниця українського походження, авторка художньої літератури для дорослих і нон-фікшн, яка також писала романи для підлітків.

У 2013 році вона отримала престижну австралійську журналістську премію Премію Волклі у категорії «Feature Writing Long» (для творів довжиною понад 4000 слів) за збірку есе «Занурення нижче пояса: Вниз і назовні в Брісбені та Логані» (Sinking Below Sight: Down and Out in Brisbane and Logan). У 2019 році вона отримала престижну австралійську літературну премію імені Майлз Франклін за роман «Занадто багато губ» (Too Much Lip).[1]

Раннє життя і освіта

ред.

Мелісса Лукашенко народилася в 1967 році в Брісбені, Австралія. Її спадщина – бунджулунг та українська. Проте, сама письменниця каже, що відчуває себе саме австралійською аборигенкою і в майбутньому хоче дізнатися більше про своє українське коріння.[2][3] Письменниця каже, що її батько був етнічним українцем, який, проте, спілкувався лише російською мовою.[4] Вона закінчила Університет Гріффіта (1990) з відзнакою в галузі державної політики. [5] [6]

Письменницька кар'єра

ред.

Лукашенко каже, що коли вона почала серйозно писати, «в австралійській літературі все ще була яскрава діра», майже не було видатних голосів аборигенів і лише видавництво University of Queensland Press та кілька інших невеликих видань публікували твори письменників аборигенів.[7] Коли її запитують, чи вважає вона себе насамперед письменницею чи письменницею-аборигенкою, вона зазначає, що це питання стикається із семантичними труднощами, оскільки це слово означає різні речі для різних людей.[7]

Першим опублікованим твором Лукашенко став роман «Парові свині» (1997), який отримав австралійську літературну премію Доббі за жіночу художню прозу. Він також увійшов до короткого списку номінантів на Літературні премії Прем’єр-міністра Нового Уельсу та регіональну Премію письменників Співдружності. [6]

У 1998 році вийшов друком її роман «Вбивство Дарсі», який отримав нагороду «Талкінг Книга» для молодих читачів Королівського товариства сліпих[8] (у кількох вторинних джерелах ця премія також згадується як премія «Аврора»[9]). Вона також була фіналісткою премії «Ауреаліс» 1998 року за найкращий роман для молоді та була включена до довгого списку номінантів Меморіальної премії Джеймса Тіптрі молодшого 1998 року. [10] [11]

У 1999 році був опублікований її третій роман «Жорсткі ярди» (Hard Yards), який став фіналістом премії Premier's Literary Awards у 1999 році та найкращою книгою 2001 року за версією видання Courier Mail. У 2002 році вийшов її четвертий роман «Занадто швидко» (Too Flash), написаний для підлітків.

П’ятий роман Меліси Лукашенко, «Маллумбімбі» (Mullumbimby), отримав престижну книжкову премію Deloitte Fiction Book Award у 2013 році [6] та літературну премію Victorian Premier’s Literary Award for Indigenous Writing у 2014 році, а також був номінований на кілька інших нагород. У 2015 році він був у довгому списку Міжнародної Дублінської літературної премії. [12]

Вона також є досвідченою есеїсткою, у 2013 році отримала престижну австралійську журналістську премію Премію Волклі за збірку есе.

У вересні 2015 року у співпраці з Poets House у Нью-Йорку на спеціальному заході було представлено аудіо-запис шести провідних членів Мережі письменників перших націй (аборигенів) Австралії, які читали свої твори. Читачами були Лукашенко, Жанін Леан, Дуб Леффлер, Брюс Паско, Джаред Томас і Еллен ван Нірвен. [13]

У 2016 році Лукашенко отримала авторську стипендію Copyright Agency Author Fellowship, щоб зосередитися на своєму новому романі, який був опублікований під назвою «Забагато губ» (Too much lip) у 2018 році. [14] На початку 2019 року роман потрапив до короткого списку премії Stella Prize. [15] [16] [17] Цей роман також отримав літературну премію імені Майлз Франклін у 2019 році. [18] У травні 2019 року кінокомпанія Cenozoic Pictures обрала цей роман для екранізації. Лукашенко виступила співавторкою сценарію[19]

Особисте життя і сім'я

ред.

У березні 2014 року в ефірі «The Moth Radio Hour» Меліса Лукашенко розповіла про переїзд із чоловіком і донькою на землі аборигенів у Новому Південному Уельсі де виросла її прабабуся, а також про подальше розлучення з чоловіком і психічні проблеми, хворобу дочки.[20]

Бібліографія

ред.

Романи

ред.
  • Lucashenko (1997). Steam Pigs. University of Queensland Press. ISBN 9780702229350.
  • Lucashenko (1999). Hard Yards. University of Queensland Press. ISBN 9780702230806.
  • Lucashenko (2002). Uptown Girl. University of Queensland Press. ISBN 9780702233340.
  • Lucashenko (2013). Mullumbimby. University of Queensland Press. ISBN 9780702239199.
  • Lucashenko (2018). Too Much Lip. University of Queensland Press. ISBN 9780702259968.
  • Lucashenko (2023). Edenglassie. University of Queensland Press. ISBN 9780702266126.

Романи для підлітків

ред.

Нариси

ред.

Посилання

ред.
  1. ↑ Bookshelf, ABC Arts Kate Evans for RN's The (30 липня 2019). Miles Franklin awarded to Indigenous author for 'novel of celebratory defiance'. ABC News (en-AU) . Процитовано 1 серпня 2019.
  2. ↑ Melissa Lucashenko Biography. University of Queensland Press.
  3. ↑ Q & A 1 – Melissa Lucashenko (амер.). Процитовано 22 листопада 2024.
  4. ↑ Black Russian. Griffith Review (амер.). Процитовано 14 грудня 2024.
  5. ↑ Melissa Lucashenko. Griffith Review. Архів оригіналу за 23 жовтня 2009. Процитовано 25 квітня 2010.
  6. ↑ а б в Home. Melissa Lucashenko. Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 25 квітня 2010.
  7. ↑ а б Lucashenko, Melissa (15 червня 2017). Q&A. Melissa-Lucashenko.com. Процитовано 9 березня 2019.
  8. ↑ Celebration of Aboriginal and Torres Strait Islander Women's Writing: Interview with Melissa Lucashenko. Australian Women Writers Challenge Blog. 25 липня 2016. Процитовано 10 березня 2024.
  9. ↑ Killing Darcy. AustLit. 27 жовтня 2023. Процитовано 10 березня 2024.
  10. ↑ The Locus Index to SF Awards: 1999 Aurealis Awards. Locus Online. Архів оригіналу за 24 квітня 2010. Процитовано 25 квітня 2010.
  11. ↑ The Locus Index to SF Awards: 1999 James Tiptree Jr Memorial Award. Locus Online. Архів оригіналу за 14 січня 2010. Процитовано 25 квітня 2010.
  12. ↑ First things first. Griffith Review (60). 2018. Процитовано 9 березня 2019. Includes an extract from Too Much Lip.
  13. ↑ First Nations Australia Writers' Network Reading. Poets House. 30 серпня 2018. Процитовано 21 лютого 2021.
  14. ↑ Fellowships. Copyright Agency. Процитовано 9 березня 2019.
  15. ↑ The 2019 Stella Prize. Stella. Процитовано 9 березня 2019.
  16. ↑ Nelson, Camilla (8 квітня 2019). Stella prize 2019: your guide to the shortlist. The Guardian. Процитовано 8 квітня 2019. Co-published with The Conversation
  17. ↑ Nelson, Camilla (8 квітня 2019). Six books that shock, delve deeply and destroy pieties: your guide to the 2019 Stella Prize shortlist. The Converstation. Процитовано 8 квітня 2019.
  18. ↑ Convery, Stephanie (30 липня 2019). Miles Franklin 2019 winner Melissa Lucashenko: 'We need a revolution'. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 30 липня 2019.
  19. ↑ Qian, Jinghua (11 лютого 2020). Adapting Too Much Lip for screen. ArtsHub Australia (en-au) . Процитовано 28 лютого 2020.
  20. ↑ The Moth Radio Hour: My Grandmother's Country. The Moth. Процитовано 26 березня 2014.

Подальше читання

ред.

Зовнішні посилання

ред.

Шаблон:Miles Franklin Literary Award

Отримано з https://uk.wiki.x.io/wiki/Меліса_Лукашенко