Метаонтологія
Метаонтологія — філософська дисципліна, яка вивчає онтологію. Мета метаонтології полягає в тому, щоб прояснити, що таке онтологія, її головне питання, методологія онтології і як інтерпретувати значення онтологічних заяв, що саме роблять так звані онтологи, коли вони займаються онтологією.[1][2]
Історія
ред.Назва з'явилася в 1998 році з виходом статті Пітера ван Інвагена "Метаонтологія". Виділення метаонтології в окрему дисципліну, поява підручників та університетських навчальних курсів по ній з'явилися недавно, але філософи задавали метаонтологічні питання і раніше. Наприклад, родоначальник сучасної аналітичної онтології У. Куайн займався питаннями метаонтології, хоч і не використовував даний термін.[3]
Основні парадигми
ред.Класифікація Євгена Кононова
ред.Євген Кононов пропонує охарактеризувати метаонтологічні парадигми через центральне для них онтологічне питання і те, чи є пошук відповідей на нього важким завданням:
Неокуайнівська парадигма (ортодоксія)
ред.Теорії Пітера ван Інвагена та Теодора Сайдера.
1. Головне онтологічне питання: що є?
2. Пошук відповіді на нього є важким завданням (інфляційна позиція).
Теорії Елі Хірша та Емі Томассон.
1. Головне онтологічне питання: що є?
2. Пошук відповіді на нього є легким завданням (дефляційна позиція).
Теорії Кріса Макденієла та Теренса Парсонса.
1. Головне онтологічне питання: що і як є та/або існує?
2. Пошук відповіді на нього є важким завданням (інфляційна позиція).
Теорії Джонатана Шаффера та Кіта Файна.
1. Головне онтологічне питання: що у чому базується?
2. Пошук відповіді на нього є важким завданням (інфляційна позиція).[3]
Класифікація Джонатана Шаффера
ред.Парадигми можна класифікувати методом Джонатана Шаффера. Він поділяв метаонтологічні теорії залежно від їхнього погляду на онтологічну (метафізичну) структуру реальності. Таких варіантів структури він виділяв три:
1. Плоска структура: мета метафізичного дослідження - складання неструктурованого списку існуючого.
До цього варінту належить неокуайнівська парадигма і неокарнапівська парадигма.
2. Розподілена структура: мета метафізичного дослідження – 1. встановлення числа категорій; 2. складання списків сутностей із кожної категорії.
До цього варінту належить плюралістська парадигма.
3. Упорядкована структура: мета метафізичного дослідження – встановлення впорядкованої ієрархії, яка генерується з 1. списку субстанцій та 2. списку відносин базування.
До цього варінту належить неоарістотелівська парадигма.[4][3]
Див. також
ред.Посилання
ред.- ↑ VAN INWAGEN, PETER. META-ONTOLOGY (PDF). Andrew M. Bailey (англ.). Процитовано 17 серпня 2024.
- ↑ Turner, Jason (03 Август 2016). Metaontology. academic.oup.com. Процитовано 17 серпня 2024.
- ↑ а б в Kononov, Eugene (1 липня 2024). Metaontology (метаонтология). SSRN (рос) . Elsevier. Процитовано 27 серпня 2024.
- ↑ Шаффер, Джонатан (2009). "On What Grounds What Metametaphysics" (англ.). Оксфорд: Oxford University Press. с. 347—83. ISBN 978-0199546046.