Метилацетат

Метилацетат
Ідентифікатори
Номер CAS	79-20-9
Номер EINECS	201-185-2
KEGG	C17530
ChEBI	77700
RTECS	AI9100000
SMILES	CC(=O)OC
InChI	InChI=1S/C3H6O2/c1-3(4)5-2/h1-2H3
Номер Бельштейна	1736662
	Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
	Інструкція з використання шаблону
	Примітки картки

Метилацетат (метиловий етер оцтової кислоти) CH₃COOCH₃ — органічна речовина класу складних етерів.

Зустрічається в природі, здебільшого в етерних оліях рослин (наприклад, до 8,9 % у різних видах м'яти^[2]^[3], до 28,2 % у лабазнику^[en]^[4], до 44 % у жасмині^[5]), та у харчових продуктах (наприклад, у коньяках багаторічної витримки^[6]). В космічному просторі виявлений у міжзоряному середовищі^[7].

Фізичні властивості

Безбарвна прозора рідина із фруктовим запахом^[8].

Добре змішується з органічними розчинниками^[8]. За розчинною здатністю аналогічний ацетону і застосовується в ряді випадків як його замінник. Змішується в будь-яких співвідношеннях з етанолом і етиловим етером, добре розчинний в ацетоні та хлороформі, розчинний у бензолі^[9].

Деякі властивості відрізняються за різними джерелами: густина 0,9330^[8] та 0,9244^[9]^[10] г/см³; показник заломлення 1,3619^[8] та 1,3593^[9]; динамічна в'язкість 0,362^[8] та 0,381^[9].

Розчинність у воді 31,9 %^[9], утворює з водою азеотропну суміш (температура кипіння 56,4 °C, 96,7 % метилацетату)^[8]. Утворює азеотропні суміші з метанолом (температура кипіння 54 °C, 81 % метилацетату) та ацетоном (температура кипіння 56,1 °C, 45 % метилацетату)^[11].

Утворює аддукти: метилацетат•SbCl₅^[en], метилацета•HSbCl₆^[ru] і метилацетат•BF₃, що плавляться, відповідно, при 87-88, 81-82 і 65,5°С.

Вибухонебезпечні концентрації в суміші з повітрям 3,15 — 15,60 %^[10].

Хімічні властивості

За хімічними властивостями метилацетат є типовим складним етером аліфатичної монокарбонової кислоти.

Легко гідролізується (омилюється) на вихідні спирт і кислоту водою (зворотно) або лугами (незворотно, тому що утворювана карбонова кислота перетворюється на сіль)^[12]^[13]:

\mathrm {CH_{3}COOCH_{3}+H_{2}O\ \rightarrow \ CH_{3}COOH+CH_{3}OH}

Відновлення метилацетату призводить до утворення двох спиртів^[14] (етанол та метанол):

\mathrm {CH_{3}COOCH_{3}+2H_{2}\ \rightarrow \ CH_{3}CH_{2}OH+CH_{3}OH}

Під дією аміаку метилацетат перетворюється на ацетамід і метанол^[15]:

\mathrm {CH_{3}COOCH_{3}+NH_{3}\ \rightarrow \ CH_{3}CONH_{2}+CH_{3}OH}

Отримання

Метилацетат одержують:

етерифікацією оцтової кислоти метанолом у рідкій фазі в присутності сірчаної кислоти (або при пропусканні суміші парів зазначених рідин над нагрітими каталізаторами: FeCl₃, AlCl₃)^[8]:

\mathrm {CH_{3}COOH+CH_{3}OH\ \rightarrow \ CH_{3}COOCH_{3}+H_{2}O}

з оцтового ангідриду і метанолу^[8] (реакція протікає в рідкій фазі за відсутності каталізатора і є практично незворотною^[16]):

\mathrm {(CH_{3}CO)_{2}O+CH_{3}OH\ \rightarrow \ CH_{3}COOCH_{3}+CH_{3}COOH}

,

за реакцією Байєра-Віллігера впливом перкарбонової кислоти на ацетон у присутності кислот Льюїса як каталізатора (наприклад, BF₃):

\mathrm {(CH_{3})_{2}CO+RC(O)OOH\ {\xrightarrow {H^{+}}}\ CH_{3}COOCH_{3}}

,

крім синтетичних методів — піролізом деревини^[8]^[10].

Застосування

Метилацетат застосовують, в основному, як розчинник у виробництві лакофарбових матеріалів і як компонент багатьох промислових та побутових розчинників. Він є складовою (7-75 %) лісохімічних розчинників^[17]^[10].

Використовується при виробництві клеїв, композиційних лаків, шпаклівок, магнітних стрічок, автокосметики, етерів целюлози, полівінілацетату, поліметилметакрилату, рослинних та тваринних жирів, багатьох синтетичних смол^[17]^[10].

Застосовується як екстрагент в аналітичній хімії, у тому числі для відокремлення LiCl від хлоридів інших лужних металів^[18].

Метилацетат є цінним компонентом для промислового синтезу, в тому числі — з нього карбонілуванням отримують оцтовий ангідрид (процес Реппе)^[19]^[20]:

{\rm {CH_{3}CO_{2}CH_{3}+CO\rightarrow (CH_{3}CO)_{2}O}}

Використовується в харчовій промисловості як ароматизатор^[18]^[21] і як екстрактивний розчинник в процесі декофеїнізації^[en] чаю та кави^[22]. Як ароматизатор і розчинник також входить до складу ряду косметичних засобів.

Токсичність

Слабко подразнює слизові оболонки очей та дихальних шляхів (при концентрації 15 мг/л хімічно чистого метилацетату для відчуття подразнення потрібна 5-хвилинна експозиція). У високих концентраціях дає легкий наркотичний вплив, — в основному, за рахунок дії етеру, і, меншою мірою, — за рахунок спирту, що з нього утворюється^[10].

При пероральному введенні LD50 = 2,9 г/кг (білі щури), 2,4 г/кг (миші та кролики), 3,6 г/кг (морські свинки)^[10].

Примітки

↑ METHYL ACETATE
d:Track:Q278487
↑ Мяделец М. А., Домрачев Д. В., Черемушкина В. А. Исследование химического состава эфирных масел некоторых видов семейства Lamiaceae L., стр. 113 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.
↑ Изучение минерального состава лекарственного растительного сырья, содержащего эфирные масла. Архів оригіналу за 1 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.
↑ Зыкова И. Д., Ефремов А. А. Компонентный состав эфирного масла из надземной части лабазника вязолистного. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.
↑ Горяев М. И. Эфирные масла флоры СССР, стр. 223. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.
↑ Урсул О. Н., Алексанян К. А., Ткачук Л. А. (1 листопада 2012). Сырьевые и технологические факторы выдержки коньячных спиртов (PDF). журнал «Пищевая промышленность: наука и технологии», Минск, ISSN 2073-4794. Архів (PDF) оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.
↑ Tercero, B. та ін. (2013), Discovery of Methyl Acetate and Gauche Ethyl Formate in Orion, Astrophysical Journal Letters, 770 (1): L13, arXiv:1305.1135, Bibcode:2013ApJ...770L..13T, doi:10.1088/2041-8205/770/1/L13
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к Химическая энциклопедия, том 3, 1992, с. 107.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Краткий химический справочник, 1977, с. 186.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Вредные вещества в промышленности. том II, 1976, с. 155.
↑ Козлов П.В., Герц И.Б. (1965). Химия и технология полимерных плёнок, стр. 269. М., "Искусство". Процитовано 28 лютого 2016.
↑ «Кинетика щелочного гидролиза метилацетата, бутилацетата и изобутилацетата в растворах вода-ацетонитрил» / М. Ю. Панов, О. Б. Соколова // Журнал физической химии . — 15/07/1997 . — Т. 71, N 7 . — 1199—1203
↑ Менделеев Д. И., Монастырский Д. Н. Эфиры сложные // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
↑ Павлов Б.А., Терентьев А.П. (1965). Курс органической химии, стр. 256. М., "Химия". Процитовано 28 лютого 2016.
↑ Theodore A. Koch, John G. Miller, Allan R. Day. AEffect of Structure on Reactivity. VI. Catalysis in the Ammonolysis and Hydrolysis of Methyl Acetate // Journal of the American Chemical Society (J AM CHEM SOC). — February 1953. — DOI:10.1021/ja01100a054.
↑ Получение метилацетата этерификацией уксусного ангидрида метанолом. Архів оригіналу за 24 лютого 2016. Процитовано 28 лютого 2016.
↑ ^а ^б Химическая энциклопедия, том 3, 1992, с. 107—108.
↑ ^а ^б Химическая энциклопедия, том 3, 1992, с. 108.
↑ Ullmann, 2000, с. 244.
↑ Zoeller, J. R.; Agreda, V. H.; Cook, S. L.; Lafferty, N. L.; Polichnowski, S. W.; Pond, D. M. Eastman Chemical Company Acetic Anhydride Process // Catalysis Today. — 1992. — Т. 13 (22 January). — С. 73—91. — DOI:10.1016/0920-5861(92)80188-S.
↑ Санитарно-эпидемиологические правила и нормативы СанПиН 2.3.2.1293-03 «Гигиенические требования по применению пищевых добавок». Приложение 6, № 861. Москва. 15.06.2003 с изменениями от 26.05.2008. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.
↑ Курс лекций по товароведению вкусовых товаров (ЭУМК). БГУ. Процитовано 28 лютого 2016.^{[недоступне посилання з Май 2019]}

Література

Редкол.: Кнунянц И. Л. и др. Химическая энциклопедия, том 3. — М. : Советская энциклопедия, 1992. — 639 с. — ISBN 5-85270-039-8.
Kirk-Othmer Encyclopedia, 3 td., v. 4, N.Y., 1978, p. 142—143
Held H., Rengst A., Mayer D. Acetic Anhydride and Mixed Fatty Acid Anhydrides // Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. — Wiley, 2000. — DOI:10.1002/14356007.a01_065.
Лазарев Н. В. Вредные вещества в промышленности. том II. — Л. : Химия, 1976. — 624 с.
Рабинович В. А., Хавин З. Я. Краткий химический справочник. — Л. : Химия, 1977. — 376 с.
«NIOSH Pocket Guide to Chemical Hazards. Methyl acetate» (англ.). Национальный институт охраны труда (NIOSH). Процитовано 28 лютого 2016.
Метилацетат. Паспорт безопасности (PDF). Процитовано 28 лютого 2016.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q2881060_citetype_Q4117139_citetype_Q5227240"_data-entity-id="Q278487">METHYL_ACETATE<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q278487]]</div>-1] METHYL ACETATE
d:Track:Q278487

[2] Мяделец М. А., Домрачев Д. В., Черемушкина В. А. Исследование химического состава эфирных масел некоторых видов семейства Lamiaceae L., стр. 113 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.

[3] Изучение минерального состава лекарственного растительного сырья, содержащего эфирные масла. Архів оригіналу за 1 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.

[4] Зыкова И. Д., Ефремов А. А. Компонентный состав эфирного масла из надземной части лабазника вязолистного. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.

[5] Горяев М. И. Эфирные масла флоры СССР, стр. 223. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.

[6] Урсул О. Н., Алексанян К. А., Ткачук Л. А. (1 листопада 2012). Сырьевые и технологические факторы выдержки коньячных спиртов (PDF). журнал «Пищевая промышленность: наука и технологии», Минск, ISSN 2073-4794. Архів (PDF) оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.

[TerceroEtAl2013-7] Tercero, B. та ін. (2013), Discovery of Methyl Acetate and Gauche Ethyl Formate in Orion, Astrophysical Journal Letters, 770 (1): L13, arXiv:1305.1135, Bibcode:2013ApJ...770L..13T, doi:10.1088/2041-8205/770/1/L13

[FOOTNOTEХимическая_энциклопедия,_том_31992107-8] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к Химическая энциклопедия, том 3, 1992, с. 107.

[FOOTNOTEКраткий_химический_справочник1977186-9] а ^б ^в ^г ^д Краткий химический справочник, 1977, с. 186.

[FOOTNOTEВредные_вещества_в_промышленности._том_II1976155-10] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Вредные вещества в промышленности. том II, 1976, с. 155.

[11] Козлов П.В., Герц И.Б. (1965). Химия и технология полимерных плёнок, стр. 269. М., "Искусство". Процитовано 28 лютого 2016.

[12] «Кинетика щелочного гидролиза метилацетата, бутилацетата и изобутилацетата в растворах вода-ацетонитрил» / М. Ю. Панов, О. Б. Соколова // Журнал физической химии . — 15/07/1997 . — Т. 71, N 7 . — 1199—1203

[13] Менделеев Д. И., Монастырский Д. Н. Эфиры сложные // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

[14] Павлов Б.А., Терентьев А.П. (1965). Курс органической химии, стр. 256. М., "Химия". Процитовано 28 лютого 2016.

[15] Theodore A. Koch, John G. Miller, Allan R. Day. AEffect of Structure on Reactivity. VI. Catalysis in the Ammonolysis and Hydrolysis of Methyl Acetate // Journal of the American Chemical Society (J AM CHEM SOC). — February 1953. — DOI:10.1021/ja01100a054.

[16] Получение метилацетата этерификацией уксусного ангидрида метанолом. Архів оригіналу за 24 лютого 2016. Процитовано 28 лютого 2016.

[FOOTNOTEХимическая_энциклопедия,_том_31992107—108-17] а ^б Химическая энциклопедия, том 3, 1992, с. 107—108.

[FOOTNOTEХимическая_энциклопедия,_том_31992108-18] а ^б Химическая энциклопедия, том 3, 1992, с. 108.

[FOOTNOTEUllmann2000244-19] Ullmann, 2000, с. 244.

[20] Zoeller, J. R.; Agreda, V. H.; Cook, S. L.; Lafferty, N. L.; Polichnowski, S. W.; Pond, D. M. Eastman Chemical Company Acetic Anhydride Process // Catalysis Today. — 1992. — Т. 13 (22 January). — С. 73—91. — DOI:10.1016/0920-5861(92)80188-S.

[21] Санитарно-эпидемиологические правила и нормативы СанПиН 2.3.2.1293-03 «Гигиенические требования по применению пищевых добавок». Приложение 6, № 861. Москва. 15.06.2003 с изменениями от 26.05.2008. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.

[22] Курс лекций по товароведению вкусовых товаров (ЭУМК). БГУ. Процитовано 28 лютого 2016.^{[недоступне посилання з Май 2019]}

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]