Микола Нападієвич
Микола Нападевич[1], або Микола Нападієвич (також Микола Нападієвич фон Вєнцковський — пол. Mikołaj Napadiewicz Edler von Więckowski, Микола Нападієвич-Вєнцковський; 9 березня 1779, Увисла — 11 квітня 1845, Львів) — український правник, декан і ректор Львівського університету, почесний громадянин Львова.
| Микола Нападієвич | |
|---|---|
| Народився | 9 березня 1779 с. Увисла, нині Гусятинський район Тернопільська область |
| Помер | 11 квітня 1845 (66 років) м. Львів |
| Країна |  Австрійська імперія |
| Національність | русин (українець) |
| Діяльність | педагог |
| Alma mater | Ягеллонський університет ЛНУ ім. І. Франка |
| Галузь | теорія держави і права |
| Заклад | Львівський університет |
| Посада | ректор Львівського університету |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор права, доктор філософії |
| У шлюбі з | Францішка з Холецьких |
| Діти | Едвард, Олександр |
Життєпис
ред.Походив із простої селянської родини. Середню освіту здобув у Збаражі. Вивчав право у Львівському університеті, а в 1807 році здобув ступінь доктора права в Ягайлонському університеті. У 1810—1828 роках працював адвокатом у шляхетському суді у Львові. Від 1813 року пов'язав свою діяльність зі Львівським університетом, де здобув ступінь доктора філософії (1817). Викладав на двох факультетах: права (природне, народів і кримінальне) та філософії, де тричі був деканом. У 1828—1829 роках був ректором Львівського університету.
У 1811 році одружився з Францішкою з Холецьких, з якою мав двох синів: Едварда (пом. 1881, радник Найвищого трибуналу у Відні) і Олександра (доктор права). Купив собі земельну власність, а в 1834 р. імператор Фердинанд надав йому диплом шляхецтва.
Помер у Львові, похований у селі Вячковичах, своєму маєтку[2] (нині Вербівка, Самбірський район, Львівської області).
Відзнаки
ред.- Почесний громадянин Львова (1823)[2]
- Шляхетський титул першого ступеня (1834).
Примітки
ред.- ↑ Зимомря М. Взаємодія культур під знаком «активного романтизму» // Закарпатські філологічні студії. — Ужгород, 2018. — Вип. 4. — Т. 1. — С. 129. [Архівовано 25 січня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Gazeta Lwowska. — 15 kwietnia 1845 [дата доступу 5 жовтня 2016]
Джерела
ред.- Каровець М. Українці — ректори Львівського університету. — Жовква, 1936. — С. 6.
- Finkel L. Historya Uniwersytetu Lwowskiego. — Lwów, 1894. (пол.)
- Górzyński S. Nobilitacje w Galicji w latach 1772—1918. — Warszawa, 1997. (пол.)