Вікіпедія

Михайло Казимир Радзивілл (Рибонька)

князь, магнат, державний і військовий діяч Великого Князівства Литовського Речі Посполитої.
(Перенаправлено з Михайло Казимир Радзівілл)
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Радзивілл.

Михайло Казимир Радзивілл «Рибонька» (біл. Міхал Казімір Радзівіл «Рыбанька», пол. Michał Kazimierz Radziwiłł Rybeńko; 13 червня 1702, Олика — 15 травня, Несвіж / 22 травня, Вільнюс[20] 1762) — князь, магнат, державний і військовий діяч Великого Князівства Литовського Речі Посполитої. Представник роду Радзивіллів. Гетьман великий литовський, власник Несвізького замку, ординації. Син великого канцлера литовського Кароля Станіслава Радзивілла.

Михайло Казимир Радзивілл «Рибонька»
пол. Michał Kazimierz Radziwiłł Rybeńko Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився13 червня 1702(1702-06-13)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Олика, Луцький повіт, Волинське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита[2]
Помер15 травня 1762(1762-05-15)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих (59 років) або 22 травня 1762(1762-05-22)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих (59 років)
Несвіж, Несвізька ординаціяd, Новогрудський повіт, Новогрудське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
ПохованняМогила-усипальниця Радзивіллівd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велике князівство Литовське Редагувати інформацію у Вікіданих
Річ Посполита Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдипломат, політик
ТитулКнязь Священної Римської імперії Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаВеликий гетьман Литовський[3] Редагувати інформацію у Вікіданих, троцький каштелян[4] Редагувати інформацію у Вікіданих, Троцький воєвода[5] Редагувати інформацію у Вікіданих, воєвода Віленський[6] Редагувати інформацію у Вікіданих, Віленський каштелян[7] Редагувати інформацію у Вікіданих, Конюший великий Литовський[8] Редагувати інформацію у Вікіданих, польний гетьман литовський[9] Редагувати інформацію у Вікіданих, посол Сейму Речі Посполитої[d] Редагувати інформацію у Вікіданих, учасник виборів короля Польщіd Редагувати інформацію у Вікіданих, маршалок надвірний литовський[10] Редагувати інформацію у Вікіданих, Овруцький старостаd Редагувати інформацію у Вікіданих, Ковенський старостаd Редагувати інформацію у Вікіданих, Брацлавський старостаd Редагувати інформацію у Вікіданих, Маршалок Головного трибуналу Великого князівства Литовського[d] Редагувати інформацію у Вікіданих, староста Перемишльськийd Редагувати інформацію у Вікіданих, староста Члуховськийd Редагувати інформацію у Вікіданих, кременецький староста[11] Редагувати інформацію у Вікіданих, староста парчевськийd Редагувати інформацію у Вікіданих, Q66200822?[12] Редагувати інформацію у Вікіданих, староста остерськийd Редагувати інформацію у Вікіданих, староста ніжинськийd Редагувати інформацію у Вікіданих і Q124290283? Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіякатолицька церква Редагувати інформацію у Вікіданих
РідРадзивілли Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоКароль Станіслав Радзивілл[13] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиАнна Катерина Радзивілл Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриТекля Ружа Радзивілл Редагувати інформацію у Вікіданих, Karolina Teresa Radziwiłłd Редагувати інформацію у Вікіданих, Катерина Варвара Радзивілd Редагувати інформацію у Вікіданих, Єронім Флоріан Радзивілл Редагувати інформацію у Вікіданих, Миколай Кшиштоф Радзивілл Редагувати інформацію у Вікіданих і Констанція Радзивілd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зAnna Ludwika Mycielskad[13][14] Редагувати інформацію у Вікіданих і Урсула-Франциска Радзивілл[13][15] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиГієронім Вінцентій Радзивілл[13] Редагувати інформацію у Вікіданих, Радзивілл Кароль Станіслав[13][16] Редагувати інформацію у Вікіданих, Катерина Кароліна Радзивілd[17][13][16] Редагувати інформацію у Вікіданих, Weronika Joanna Radziwiłłd[13] Редагувати інформацію у Вікіданих, Janusz Tadeusz Radziwiłłd[13][16] Редагувати інформацію у Вікіданих, Teofila Konstancja Morawskad[13][16] Редагувати інформацію у Вікіданих, Józefina Radziwiłłd[13][18] Редагувати інформацію у Вікіданих, Michał Krzysztof Radziwiłłd[13][19] Редагувати інформацію у Вікіданих, Anna Radziwiłłd[13][16] Редагувати інформацію у Вікіданих, Ludwika Radziwiłłd[13][16] Редагувати інформацію у Вікіданих і Maria Wiktoria Radziwiłłd[13] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Андрія Первозванного Редагувати інформацію у Вікіданих орден Святого Олександра Невського Редагувати інформацію у Вікіданих орден Святого Губерта Редагувати інформацію у Вікіданих Орден Білого Орла Редагувати інформацію у Вікіданих
Герб
Герб

Життєпис

ред.

Народився 13 червня 1702 року в м. Олика, нині Луцького району, Волинська область, Україна.

1719 року в Олаві познайомився і закохався в королівну Марію Кароліну, після її смерті став головним спадкоємцем.[21]

У 1726 році розпочав відновлювати Несвізький замок, зруйнований шведами в 1706 році.

Після смерти короля Авґуста II Михайло Казимир виступив супротивником Станіслава Лещинського, одним з організаторів Краківської конфедерації, одним з авторів «Декларації доброзичливості» — звернення до російського уряду про «захист вольностей і конституції», яке стало офіційним приводом для втручання у справи Речі Посполитої. Під час війни за польську спадщину бився разом з російськими військами, командував корпусом у складі Нарвського драгунського полку і 3000 донських козаків.

За його сприяння 1743 року відбулись поховальні «урочистості» похованого в родовій усипальниці фарного костелу святого Лаврентія Жовкви.[22] Коронний гетьман Юзеф Потоцький 1742 року купив у нього Тернопіль, який йому заповіла Марія Кароліна Собєська.[23]

У 1750 році заснував діяльність Несвізької друкарні, відкрив Несвізький кадетський корпус. Заснував перші у ВКЛ мануфактури, серед яких Новосвержанська фаянсова, Слуцька персіарня (мануфактура з виробництва шовкових поясів). Прославився життє- та жонолюбством, за що й заробив своє прізвисько: так любив звертатися до всіх, особливо до жінок[24]. Сприяв розвиткові мануфактур, закладених матір'ю головно на Підляшші, Новогрудчині та Случчині.[25]

1752 року в дідичів-братів Станіслава та Олександра Малинських купив містечко Шумськ та «Шумський ключ» з прилеглих сіл.[26]

Разом із дружиною Франціскою Урсулою організував театр, музичну, вокальну та балетну школи, оркестр народних інструментів. Залишив рукопис щоденника до 1761 р. (знаходиться в Головному архіві давніх актів у Варшаві).

Помер від короткотривалої хвороби (простудився під час інґресу Іґнація Массальского на єпископство). 12 червня його тіло урочисто перевезли до Мира, де воно лежало до часу помпезного поховання за сприяння сина Кароля Станіслава в костелі єзуїтів у Несвіжі 18—20 травня 1763 р.[20]

Посади (уряди)

ред.

Сім'я

ред.

Перша дружина — княжна Урсула Франциска Вишневецька (1705—1753), донька краківського каштеляна Януша Антонія, шлюб 1725-го. Віном була, зокрема, Білокриниця (тепер Кременецький район).[28] Діти:

Друга дружина — Анна Мицєльська (1729—1771), шлюб 1754. Діти:

  • Вероніка — дружина графа Франтішека Станіслава Костки фон Гуттен-Чапського (рід Гуттен-Чапських, з 21 вересня[1772), в придане Михайло-Казимир 28 листопада 1772 року передав Франтішку Гуттен-Чапському маєток Станьково.
  • Геронім
  • Юзефина
  • Марія Вікторія

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 76, 153.
  2. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #1013755014 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 153.
  4. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 68.
  5. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 61.
  6. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 76.
  7. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 83.
  8. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 224.
  9. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 158.
  10. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 182.
  11. ↑ Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. Wolski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 64. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
  12. ↑ Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 389–390. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0
  13. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Radziwiłłowie herbu Trąby — Warszawa: Archiwum Główne Akt Dawnych, Wydawnictwo DiG, 1996. — 67 с. — ISBN 83-85490-62-0
  14. ↑ Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 404. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0
  15. ↑ Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 394. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0
  16. ↑ а б в г д е Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 396. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0
  17. ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
  18. ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 247.
  19. ↑ Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 395. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0
  20. ↑ а б Dymnicka-Wołoszyńska H. Radziwiłł Michał Kazimierz zwany Rybeńko h. Trąby (1702—1762)… — S. 305.
  21. ↑ Poraziński J. Sobieski Jakub Ludwik h. Janina (1667—1737) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 2000. — T. XXXIX/4, zeszyt 163. — S. 494. (пол.)
  22. ↑ Poraziński J. Sobieski Jakub Ludwik h. Janina (1667—1737)… — S. 495.
  23. ↑ Гуцал П. Заснування Тернополя. Власники Тернополя (1540—1843) // Тернопіль. Історичні нариси. — Тернопіль : Джура, 2016. — С. 23. — ISBN 978-966-185-130-5.
  24. ↑ Мельпомена и её семья // Портал Беларусь Сегодня.
  25. ↑ Dymnicka-Wołoszyńska H. Radziwiłł Michał Kazimierz zwany Rybeńko h. Trąby (1702—1762)… — S. 304.
  26. ↑ Szumsk // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 77. (пол.) — S. 77. (пол.)
  27. ↑ Radziwiłłowie (05) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  28. ↑ Białokrynica (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 127. (пол.) — S. 127. (пол.)

Джерела

ред.
  • Dymnicka-Wołoszyńska H. Radziwiłł Michał Kazimierz zwany Rybeńko h. Trąby (1702—1762) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/2, zeszyt 125. — S. 299—306. (пол.)

Посилання

ред.


  Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Михайло_Казимир_Радзивілл_(Рибонька)&oldid=44117137