Мишак європейський
Мишак європейський | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мишак європейський
| ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Sylvaemus sylvaticus (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Мишак європейський, або "миша лісова" (Sylvaemus sylvaticus) — невелика тварина з родини Мишеві надряду Гризуни. Вид належить до групи Sylvaemus sylvaticus sensu stricto, відомої також як "лісові миші". Етимологя: лат. sylva — «ліс», лат. -ticus — суфікс, що означає належність, як правило стосовно середовища проживання[1].
Опис тварини
ред.Забарвлення коричневе з білою нижньою стороною, роздільна смуга розмита, що відрізняє цей вид від дуже близької миші жовтогорлої. На шиї маленька, темно-жовта пляма. Вага тварини становить 20–30 г, а довжина тіла приблизно 8–10 см, хвіст приблизно такої ж довжини.
від близького виду, мишака уральського (Sylvaemus uralensis), відрізняється більшими розмірами тіла та черепа і наявністю (як правило) вохристої грудної плями[2]:
- у європейського мишака вухо відносно довге, звичайно 15-16 (в уралки в нормі 12-14, до 15 мм);
- у європейського мишака лапка (степня задньої кінцівки) відносно довга, 21-23 мм (в уралки 19-21 мм);
- у європейського мишака на грудях є невелика горлова пляма, інколи 5×5 мм, частіше довга, 5х15 до 8×30 мм (в уральського звичайно плями немає).
Проживання
ред.Незважаючи на поширену назву "мишак лісовий", ця "миша" мешкає не лише у лісі, але і в парках та садах, в заплавах та на городах. Через прихований спосіб життя та лякливість мишак рідко потрапляє на очі людям.
Живлення
ред.В дикій природі мишак живиться насінням, особливо дуба, бука та платана.
Поведінка
ред.В науковій літературі описується як не дуже соціальна тварина. Однак в неволі вони через деякий час показують себе як дуже контактні з вираженою соціальною поведінкою. Наприклад, взаємний догляд за шерсткою. Зустрічаються також індивідуальні симпатії та антипатії. Дитинчата в перші 3 тижні не кидають гнізда, в якому народились, однак при першій вилазці, вони стають майже самостійні. В неволі мишак майже не демонструє агресії проти людини. Навіть загнані в куток тварини при дотику не намагаються вкусити, а падають нерухомо. Однак як тільки відкривається можливість для втечі, вони використовують її за допомогою довгих стрибків.
Посилання
ред.Література
ред.- Русские названия по книге Полная иллюстрированная энциклопедия. «Млекопитающие». Кн. 2, с. 449
- Энциклопедия природы России. — М.: ABF. В. Л. Динец, Е. В. Ротшильд. 1998
Галерея
ред.Примітки
ред.- ↑ Tim Williams. A Dictionary of the Roots and Combining Forms of Scientific Words. — Norfolk : Squirrox Press, 2005. — С. 144, 200. — ISBN 1411657934.
- ↑ Загороднюк І. Польовий визначник дрібних ссавців України [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]. — Київ, 2002. — 60 с. (Праці Теріологічної школи; випуск 5).
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |