Могила Остапа Вересая
Могила кобзаря Остапа Вересая — пам'ятка історії національного значення в Сокиринцях.
| Могила Остапа Вересая | |
|---|---|
| |
50°42′15″ пн. ш. 32°46′27″ сх. д. / 50.704166666667° пн. ш. 32.774166666667° сх. д. | |
| Тип | могила і пам'ятник  |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Чернігівська область Сокиринці |
  Могила Остапа Вересая (Україна) | |
 | |
 Могила Остапа Вересая у Вікісховищі | |
Історія
ред.Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928 «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» присвоєно статус пам'ятка історії національного значення з охоронним № 250035-Н під назвою Могила кобзаря Остапа Вересая[1].
Опис
ред.На честь українського кобзаря Остапа Микитовича Вересая, який тривалий час жив і помер у Сокиринцях, у селі встановлено два пам'ятники: один на його могилі на цвинтарі, інший у Сокиринському парку біля Палацу Галаганів. 1959 року в колишньому палаці Галаганів у Сокиринцях відкрито музей-кімнату Вересая (нині історико-етнографічний музей Остапа Вересая).
8 липня 1978 року на могилі О. М. Вересая відкрито пам'ятник у вигляді бронзової фігури кобзаря з кобзою висотою 2,5 м, яка спирається на гранітну плиту. На плиті закріплено напис «Видатний український народний кобзар Вересай Остап Микитович 1803—1890». Авторка — скульпторка, заслужений художник УРСР Інна Коломієць.
Крім того раніше, 1971 року в Сокиринському парку відкрито пам'ятник О. М. Вересаю — пам'ятку монументального мистецтва місцевого значення з охоронним № 1795. 1963 року житель села, художник і поет М. І. Харченко за графічним малюнком Л. М. Жемчужникова створив скульптуру, яка потім лягла в основу пам'ятника висотою 3,4 м, спорудженого за проєктом архітектора М. Є. Бойка. Виконану з залізобетону й міді фігуру кобзаря, що сидить і грає на бандурі, встановлено на постаменті у вигляді пагорба висотою 2,3 м, складеному із зцементованих брил рожевого граніту. На брилі закріплено металеву табличку з написом: «Вересай Остап Микитович 1803—1890».
Примітки
ред.- ↑ Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 24 травня 2022.
Джерела
ред.- ПЕРЕЛІК ПАМ'ЯТОК ТА ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ м. ЧЕРНІГОВА ЗА ВИДОМ АРХІТЕКТУРИ, ІСТОРИЧНИЙ, МОНУМЕНТАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА;
- ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ОПОРНИЙ ПЛАН м. ЧЕРНІГОВА З ВИЗНАЧЕННЯМ МЕЖ І РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ ЗОН ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК ТА ІСТОРИЧНИХ АРЕАЛІВ (договір від 19.10.2018 р. № 2);
- ВЕРЕСАЮ О. М. ПАМ'ЯТНИКИ // Чернігівщина : енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська радянська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — 1007 с. — ISBN 5-88500-011-5. — с. 114—115.