Моль

одиниця кількості речовини, одна із семи основних одиниць SI

Моль — одиниця кількості речовини в SI. Позначається моль.

основна одиниця SI[1]
одиниця кількості речовиниd[2]
UCUM derived unitd і похідна одиниця SI, що має власну назву Редагувати інформацію у Вікіданих
Моль
За нормальних умов один моль газу має об'єм 22,4 л (точніше значення 22,413 996(39) л)
Загальна інформація
Система одиниць Основні одиниці SI
Одиниця кількості речовини
Позначення моль або mol
Названа на честь молекула Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Моль у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Моль - це кількість речовини, яка містить стільки реальних або умовних частинок, скільки атомів містить 0,012 кг ізотопу 12С. Таким чином, це фізична величина, яка характеризує число структурних елементів у певній речовині як системі. Тому, якщо користуються поняттям «моль», необхідно вказувати, які саме реальні чи умовні частинки мають на увазі. Об’єкти мікросвіту називають елементарними об’єктами. Ними можуть бути атоми, молекули, формульні одиниці, іони, електрони, протони, хімічні еквіваленти та ін. Число молей цих об’єктів позначають через n (або ν) і називають кількістю речовини (не ототожнювати з масою речовини).[3] Застаріла назва — грам-молекула. Моль є однією з семи основних одиниць SI.

1 моль — це кількість речовини, що містить 6.02214076×1023 (число Авогадро) структурних елементів. Структурними елементами можуть бути атоми, молекули, іони, електрони або інші частинки чи певні групи частинок.

Це значення було підібрано таким чином, щоб маса отриманого числа частинок (молекул або атомів, що залежить від природи частинок речовини) у грамах була рівна середній масі частинки у а. о. м. Так, 1 моль води має масу 18.015 г, а маса молекули води H2O рівна 18.015 а. о. м.

Це визначення[4] було прийнято в листопаді 2018 року[5] (старе визначення виходило з кількості атомів у 12 грамах ізотопу вуглецю-12 (126C).

Позначення «моль» увів у 1893-му Вільгельм Оствальд, як похідне від слова «молекула». Як базову одиницю SI моль затвердила 1971 року 14-а Генеральна конференція мір і ваг. Попри те, що моль широко використовувався в хімії, були заперечення, зокрема, противники вказували на те, що моль — це всього лише кількість, яку можна виразити числом.

Перетворення між числом атомів в молі

ред.

Ми можемо використовувати число Авогадро як коефіцієнт перетворення, або відношення, в задачах розмірного аналізу. Якщо нам задано кількість атомів елемента X, ми можемо перетворити його в молі за допомогою співвідношення:

1 моль (X)=6,02*10 ²³ X[6] атомів/молекул/йонів або обчислити кількість молей за формулою:

n(X)=N/NA

де, n-кількість речовини

N-кількість атомів/йонів/молекул

NA-стала Авогадро

Приклад використання числа Авогадро як коефіцієнта перетворення наведено нижче для вуглецю.

Елемент вуглецю існує в двох первинних формах: графіт і алмаз. Скільки молей атомів 4,72*10²⁴ вуглецю містить речовина?

n(C)=N/NA =4,72*10²⁴/6,02*10²³ моль-¹=7,8 моль

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. 6.5.2 // Quantities and units—Part 1: General — 1 — ISO, 2009. — P. 17. — 41 p.
  2. The International System of Units, Le Système international d’unités — 9 — BIPM, 2019. — P. 23,134. — ISBN 978-92-822-2272-0
  3. Аналітична хімія / В.В. Болотов, О.М. Свечникова, С.В. Колісник, Т.В. Жукова та ін. — Х., 2004; Номенклатурные правила ИЮПАК по химии. Т. 4. — М., 1985. 
  4. IUPAC: «A new definition of the mole has arrived.». Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 18 листопада 2018. 
  5. IUPAC: «On the revision of the International system of units.». Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 18 листопада 2018. 
  6. Число Авогадро і кріт. 

Література

ред.
  1. Наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 25.08.2015 № 914. [Архівовано 20 серпня 2019 у Wayback Machine.] Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин.
  2. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  3. Біленко І. І. Фізичний словник. — К.: Вища школа, Головне видав. 1979. — 336 с.
  4. Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
  5. Аналітична хімія / В.В. Болотов, О.М. Свечникова, С.В. Колісник, Т.В. Жукова та ін. — Х., 2004; Номенклатурные правила ИЮПАК по химии. Т. 4. — М., 1985.

Посилання

ред.