Мончин
Мо́нчин — село в Україні, у Погребищенській міській громаді Вінницького району Вінницької області.
| село Мончин | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Вінницька область |
| Район | Вінницький район |
| Тер. громада | Погребищенська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA05020210270035597 
|
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1629 |
| Населення | 609 |
| Площа | 0,246 км² |
| Густота населення | 2475,61 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 22246 |
| Телефонний код | +380 4346 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°25′17″ пн. ш. 28°58′48″ сх. д. / 49.42139° пн. ш. 28.98000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
290 м |
| Водойми | струмок Селець |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 22200, Вінницька обл., Вінницький район, м. Погребище, вул. Б. Хмельницького, 77 |
| Карта | |
  Мончин | |
 Мончин | |
| Мапа | |
| |
Розташоване за 26 км від адміністративного центру громади, міста Погребище[1] Населення становить 609 осіб.
Географія
ред.Селом тече струмок Селець.
Селом тече річка Вільшанка.
Історія
ред.Село було заселене українськими переселенцями в І пол. XVIII століття[2].
Вперше на карті Мончин показано на «Генеральній карті Київської губернії», виданій у Санкт-Петербурзі у 1824 році. Станом на 1864 рік в селі Мончин (розміщене при вершині струмка Вільшанка в 1 верстві від Сопина) проживало 892 осіби, при ньому було 2084 десятин землі. Також існувала дерев'яна церква Богородична 6-го класу, побудована в 1756 році. Маєток, село та селяни-кріпаки належать потомкам Ігнатія Корнелевського[3].
Був волосним центром Мончинської волості, після її розформування увійшов до складу Спичинецької волості.
У березні 1923 стає частиною Самгородського району Бердичівської округи на Київщині.[4]
17 червня 1925 Самгородський район розформований, територія Мончинської сільради передана до складу Погребищенського району Бердичівської округи на Київщині.[5]
У лютому 1932 Погребищенський район став частиною новоутвореної Вінницької області.[6]
1933 році під час голодомору померло 280 односельчан.
В середині 30-х рр. ХХ ст. біля села була побудована одноколійна залізниця зі станцією Мончин.
Під час Другої світової війни село було окуповане фашистами у другій половині липня 1941 року. На станції стояла німецька залога. У 1941 і 1943 роках через станцію проходили евакуйовані вантажні поїзди, які були зупинені через підрив колії літаками. Червоною армією село було зайняте 2 січня 1944 року.[7]
Після завершення війни залізничне сполучення було відновлене лише в середині 1950-х років.
На початку 1970-х років за місцевим колгоспом ім. Леніна було закріплено 4291 га землі, у тому числі 3544 га орної. Господарство було рільничо-тваринницького напрямку. В селі була середня школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пкнкт. Видавалася багатотиражна газета «Шляхом Леніна».[1]
У 1995 році залізничний рух був припинений через нерентабельність.
Протягом лютого-квітня 2011 року в селі проходила робота, що до координації дій людей і установ що до газифікації села. А протягом травня-серпня проходили роботи по укладці газових труб загалом ≈ 20 км. В листопаді було установлено газорозподільчу станцію. І лише 20 квітня 2012 року відбулися заходи з введення в експлуатацію газопроводу.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Погребищенської міської громади.[8]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Погребищенського району, село увійшло до складу Вінницького району[9].
Населення
ред.За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становила 601 особи,[10] із них 98,36 % зазначили рідною мову українську, 0,99 % — російську, 0,33 % — білоруську.[11]
| Рік | 1897 | ~1900 | ~1902 | ~1972[1] | 1989[12] | 2001[10] |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Кількість осіб | 1236 | 740 | 609 |
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[13]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,36% |
| російська | 0,99% |
| інші | 0,65% |
Відомі люди
ред.- Горобчук Іван Іванович — живописець.
- Янчук Василь Зіновійович — професор, доктор юридичних наук.
Працювали в селі
ред.У двадцяті роки минулого століття у Мончині, після закінчення учительської семінарії, викладацькою роботою займався Дмитро Заянчківський. Майбутній дитячий письменник, член літературного об'єднання "Плуг", автор п'єси "Тарасик" - про дитячі роки Тараса Шевченка - (Х.; К., 1925). У селі організував хату-читальню, хор і драматичний гурток.
Література
ред.- SLOWNIK GEOGRAFICZNY KROLESTWA POLSKIEGO I INWYCH KRAJOW SLOWLANSKICIH
- И. Похілевич. Описаніе Киевской губерніи (Статистическія, историческія и церковныя заметки о всехъ дерееняхъ, селахь, местечкахъ и городахъ, вь пределахь губерніи находящихся). — К., 1864
- Мо́нчин // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.529
Примітки
ред.- ↑ а б в Мончин. // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с. — 15 000 прим. — С. 529.
- ↑ Метрики церкви в селі Мончин. Архів оригіналу за 13 травня 2018. Процитовано 7 липня 2017.
- ↑ Похілевич І. Історико-статистичний опис Київської губернії. — К., 1864.
- ↑ Постанова Президії ВУЦВК № 309 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 270 від 17 червня 1925 «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині й Поділля»
- ↑ Постанова ВУЦВК № 28 від 9 лютого 1932 «Про утворення областей на території УСРР»
- ↑ Вінниччина в період Великої вітчизняної війни 1941—1945 рр. Хроніка подій. — К.: Наукова думка, 1965. — С. 47.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ а б Таблиця 19A0501_07_005. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість наявного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 28 лютого 2019.
- ↑ Таблиця 19A050501_02_005. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. http://ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 28 лютого 2019.
- ↑ Таблиця 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)). // Кількість наявного та постійного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (1989(12.01)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 28 лютого 2019.
Посилання
ред.- Погода в селі Мончин [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Метрики церкви села Мончин на Google Sites [Архівовано 17 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Опис київської губернії на Google Sites [Архівовано 17 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Стаття про газифікацію села Мончин на сайті Погребищенської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- Mączyn, wieś nad strumieniem Olszanką, powiat berdyczowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 216. (пол.)
- Центральний державний історичний архів України. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів. Мончин [Архівовано 13 травня 2018 у Wayback Machine.]