Моріс де Бройль

Луі Сезар Віктор Моріс, 6й герцог Бройлі (фр. Louis-César-Victor-Maurice, 6ème duc de Broglie, Maurice de Broglie; 27 квітня 1875, Париж — 14 липня 1960, Нейї́-сюр-Сен) — французький фізик-експериментатор, старший брат відомого теоретика Луї де Бройля. Член Паризької академії наук (1924) і Французької академії (1934) Наукові роботи присвячені фізиці рентгенівського випромінювання, атомній і ядерній фізиці, фізиці космічних променів.

Моріс де Бройль
фр. Maurice de Broglie
Народився	27 квітня 1875(1875-04-27)[…]  Париж
Помер	14 липня 1960(1960-07-14)[…] (85 років)  Неї-сюр-Сен, О-де-Сен, Франція
Країна	Франція
Діяльність	фізик, викладач університету, офіцер, моряк
Alma mater	Колеж Станіслава в Парижі Військово-морська школа у Ланвеок-Пульмікd (1895)
Галузь	фізика, експериментальна фізика, радіоактивність, іонізаційна радіація, атомна фізика, рентгенівське випромінювання і ультразвук
Заклад	Колеж де Франс
Посада	президент, seat 37 of the Académie françaised і президент
Науковий керівник	Поль Ланжевен
Вчителі	Поль Ланжевен
Відомі учні	Луї де Бройль
Аспіранти, докторанти	Alexandre Henri Georges Dauvillierd Henri Piatierd
Членство	Лондонське королівське товариство Французька академія (14 липня 1960) Французька академія наук (1960) Академія наук СРСР Російська академія наук Société de l’histoire de Franced
Рід	House of Broglied
Батько	Victor de Broglied
Мати	Pauline Célestine de La Forest d'Armailléd
Брати, сестри	Луї де Бройль Pauline de Broglied
Нагороди	Prix Félix-Robind (1922) медаль Г'юза (1928) лекція Гатрі (1924) іноземний член Лондонського королівського товариства (23 травня 1940) Почесний доктор Оксфордського університетуd
Автограф
Моріс де Бройль у Вікісховищі

Біографія

Моріс де Бройль належав до відомої аристократичної сім'ї Бройлів, представники якої упродовж декількох століть займали у Франції важливі військові та політичні посади. Його батько, Луї Альфонс Віктор, був одружений з Поліною д'Армай, внучкою наполеонівського маршала Філіпа Поля де Сегюра. Крім Моріса у них було четверо дітей. Після закінчення колежу Станіслава у Парижі в 1893 році Моріс поступив у Морську школу, де вчився до 1895 року. Протягом наступних декількох років він служив морським офіцером на канонерському човні в Бізерті, а також у складі Середземноморської ескарди. Одночасно він вивчав фізику в Тулонському і Марсельському університетах. Моріс де Бройль встановив перший безпровідний радіопередавач на кораблі французького флоту і хотів присвятити увесь свій час науці, однак під натиском сім'ї залишився на службі. Тільки в 1908 році вийшов у відставку.

Після відставки Моріс де Бройль вивчав спектроскопію під керівництвом Анрі Деляндра в обсерваторії в Медоні. Крім того, він організував невелику приватну лабораторію в своєму будинку на вулиці Шатобріана в Парижі. Тут, а також в Колеж де Франс, він вивчав іонізацію газів, рух заряджених атомів, молекул і крупніших часток диму та пилу, вимірював заряд електрона. Ця тема була предметом його докторської дисертації, яку захистив у 1908 році під керівництвом Поля Ланжевена. Після розширення своєї лабораторії Моріс отримав можливість запросити вчених і співробітників для інтенсивнішої роботи над проблемами, які їх цікавили. У 1912 році, після відкриття дифракції рентгенівських променів, він зайнявся рентгенівською спектроскопією, яка стала основною тематикою його діяльності. Він виявив іонізацію рентгенівським випромінюванням і змайстрував спектограф шляхом заміни іонізаційної камери спектрометра фотопластинкою. Незалежно від Вільяма Генрі Брегга запропонував використовувати кристал, що обертається, для вивчення рентгенівських спектрів. З його допомогою перевірив деякі результати, отримані Генрі Мозлі.

За свої досягнення в фізиці рентгенівських променів Моріс де Бройль декілька разів номінувався на Нобелівську премію з фізики. Моріс де Бройль брав участь в організаційній і адміністративній роботі, в роботі наукової ради з атомної енергії, був членом Морської академії і Океанографічного інституту. Він один з перших використовував камеру Вільсона у Франції. Встановив в лабораторії великий генератор Кокрофта - Волтона на 300 кВ. За допомогою камери Вільсона і великого електромагніта Академії наук досліджував космічні промені і встановив, що вони в основному складаються з позитивно заряджених частинок. В 1942 році став завідувачем кафедри загальної фізики Колеж де Франс і займав цю посаду протягом двох років.

Моріс де Бройль з 1901 року був одруженим з Камілою Берну де Роштайє. Їхня єдина дочка померла у шестирічному віці в 1911 році. Після смерті Моріса герцогський титул, який перейшов до нього в 1906 році від батька, успадкував Луї де Бройль.