Юсуф бен Хассан (араб. السلطان يوسف بن الحسن; 1882 — 17 листопада 1927) — султан Марокко з 1912 року. Керував Французьким Протекторатом Марокко з 1912 року до смерті в 1927 році.

Мулай Юсуф
араб. مولاي يوسف بن الحسن Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1 січня 1882(1882-01-01) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мекнес, Марокко
Помер17 листопада 1927(1927-11-17) Редагувати інформацію у Вікіданих (45 років)
Фес, Французьке Марокко
Країна Марокко Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик
Знання моварабська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадасултан Марокко[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяіслам Редагувати інформацію у Вікіданих
РідАлауїти Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоХасан I (султан Марокко) Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриМауля Абд аль-Хафіз ібн аль-Хасан Редагувати інформацію у Вікіданих і Мауля Абд аль-Азіз ібн аль-Хасан Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиМухаммед V Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
лицар Великого Хреста ордена Святого Михайла і Святого Георгія Редагувати інформацію у Вікіданих Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли Католички Редагувати інформацію у Вікіданих Grand Cross of the Order of the Crown Редагувати інформацію у Вікіданих

Біографія

ред.

Народився в місті Мекнесе від султана Хасана I, успадкував трон від свого брата, султана Абд аль-Хафіза, який зрікся від престолу після укладення в 1912 році фесської угоди, яка зробила Марокко французьким протекторатом. Правління Юсуфа було неспокійним, зазначеним численними повстаннями проти королівської сім'ї, котра відмовилася від незалежності Марокко. Найбільш серйозним повстанням було повстання берберів, що почалося в іспанській зоні контролю, на півночі країни, та перекинулося і на територію, яка контролювалася Францією і тривало до розгрому повсталих франко-іспанської коаліцією в 1925 році. Для забезпечення власної безпеки, Юсуфу довелося перенести свій двір з Феса в Рабат, що став з тих пір столицею країни. Правління Юсуфа раптово припинилося через його раптову смерть від уремії в 1927 році. Спадкоємцем його став син, Мухаммед V.

Примітки

ред.