Вікіпедія

Мулярчук Іван Матвійович

український скульптор

Мулярчук Іван Матвійович (нар. 27 липня 1930; с. Острожець, нині Млинівського району Рівненської області — 18 травня 2020, Тернопіль)  — український скульптор. Член НСХУ (1992). Головна тема більшості робіт — шевченкіана й національне відродження. Батько Дмитра Мулярчука.

Іван Матвійович Мулярчук
Народження27 липня 1930(1930-07-27)
Острожець, ґміна Малин, Дубенський повіт, Волинське воєводство, Польська Республіка
Смерть18 травня 2020(2020-05-18) (89 років)
 Тернопіль
Національністьукраїнець
Країна УРСР → Україна Україна
НавчанняКубанський державний університет
Діяльністьскульптор
Напрямокскульптура, живопис
ЧленНаціональна спілка художників України
ДітиМулярчук Дмитро Іванович
CMNS: Мулярчук Іван Матвійович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мулярчук.

Життєвий шлях

ред.

Іван Матвійович Мулярчук народився 27 липня 1930 року в селі Острожці Рівненської області в багатодітній, національно-патріотичній родині Матвія й Анастасії Мулярчуків[1]. У церковній книзі записали, що він народився 25 липня, а в нотаріальній — 27-ого. У родині було семеро дітей. Старшого брата забрали в Радянську армію, але він утік в УПА та зник безвісти після Другої світової війни. Сестра була зв'язковою УПА. Родину дивом не вивезли в Сибір, дядька вислали в робоче поселення Сухобезводне Нижньогородської області.

За часів польського панування ходив навчатися у єврейське містечко за два кілометри від дому, але потім його винищили німці[2]. 1952 року закінчив одночасно Острозьку середню і Луцьку художню школи. Але потім у Львові й Луцьку вчитися йому не давали. Упродовж 1960-1970-х років жив і навчався на Кубані там і почав займатися скульптурою. 1964 року у станицях Полтавська і Київська, а також на хуторі Шевченка спорудив пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим на фронтах Другої світової війни. Загалом, у 60-ті роки скульптор створив у Краснодарському краю шість монументальних творів воєнної тематики.

1967 р. в Краснодарі дипломною скульптурною композицією «Рибак Азов'я» закінчив з відзнакою художньо-графічний факультет Кубанського державного педагогічного інституту (нині університет РФ). 1970 року зробив меморіал пам'яті у станиці Старотиторівська.

Від 1970 р. жив і працював у Тернополі.

Помер 18 травня 2020 року на 90-му році життя.

Творчість

ред.

Скульптором мріяв бути ще зі шкільних років. Починав свій творчий шлях із живопису. Вперше взяв пензель до рук будучи семикласником. Перші картини написані олійними фарбами. Головною темою з понад 200 робіт є людина[3]. Працює в галузі станкової монументальної скульптури, для своїх робіт використовує: мармур, граніт, камінь-пісковик, бронзу, мідь, штучний камінь, гіпс, глину, дерево і цемент. Автор більше 40 монументальних пам'ятників (Кубань, Оренбург, Волинь, Рівенська область, Тернопілля)[4]. .

Роки творчості І. Мулярчука можна розділити на два періоди: радянський та незалежної України. Упродовж 1970-1990-их рр. створив портретну галерею своїх сучасників-тернополян та низку меморіальних скульптур. У 80-ті створив близько шістидесяти робіт, із них — 6 пам'ятників і 54 станкових скульптур.

Перша робота скульптора в Тернополі — це пам'ятник Іванні Блажкевич у Денисові. За сорок років творчої діяльності у одинадцяти районах Тернопільщини встановив 37 пам'ятників.

Вершиною творчості є тернопільський період кінець ХХ — початку ХХІ століття[5].

Доробок

ред.
Портрети
  • Т. Бугайченка (1977, тонований гіпс, 80×20×30)[6],
  • Г. Шостацького (1978, тонований гіпс, 65×30×35)[6],
  • двічі Героя Соціалістичної Праці Є. Долинюк (1977, тонований гіпс, 70×40×35)[6],
  • А. Міхеєва (1977),
  • Б. Чайковського (1983).
Пам'ятні таблиці в Тернополі
Пам'ятники[7]

Остання робота — погруддя Богдана Хмельницького для музею у Збаражі[10].

Цитати

ред.
Я з дитинства найбільше любив Шевченка та Руданського. Вивчав їхню творчість і коли НКВД вивозило речі з батьківської хати через різні підозри, то найбільше я шкодував за книгами, серед яких були і твори Кобзаря...
В Україні мені вчитися недавали. З одного інституту вигнали, з іншого теж. Довелося їхати в Краснодарський край. Тільки там я і зміг вивчитись нарешті на скульптора.
[11].
До нас приїхав в село із Польщі іконописець. Подивився, якось я йому сподобався, каже: я вам даю фарби, і даю вам кісті, і прошу, малюйте. Почав малювати - о, ти добре будеш малювати! [12].

Виставки

ред.

Учасник обласних, зональних, всеукраїнських, республіканських, всесоюзних та зарубіжних виставок. Від 1971 — учасник збірних виставок у містах Тернопіль, Львів, Київ, Москва (нині РФ). Спільна виставка з Ігорем Бортником — у Тернополі в 1987 році, Індивідуальна виставка — в Тернопільському художньому музеї в липні-серпні 2015[13].

2010 р. до свого 80-ти річчя організував виставку робіт у приміщення обласної організації НСХУ.

Директор Тернопільського обласного художнього музею Ігор Дуда 26 липня 2015 року на відкритті індивідуальної виставки скульптора зазначив, що «мистецтво Тернопільщини, і Тернополя зокрема, без творчості Івана Мулярчука було б, звичайно, неповним. Отак єднаються Волинь і Галичина у творчості Мулярчука»[14].

Альбом

ред.

У 2010 році у видавництві «Терно-граф» вийшов альбом Івана Мулярчука, в якому відображена творча праця скульптора протягом його життєвої діяльності.

Родина

ред.

Дружина Горбенко Ніна Михайлівна (нар. 1940 р. на Кубані — пом. 2022 р. у Києві). Сини: Дмитро (нар. 1965) — скульптор, Євген (нар. 1970) — філософ[15] та п'ятеро онуків.

Література

ред.

Жирновий Л. Відкриття пам'ятника воїнам-рибанкам// Танець, 1970, 3 лип; Натхнений ритмами сучасності// Вільне життя, 1988, 21 серпня; Заболотна Г. Воскресла у камені пам'ять// Вісний Надзбруччя, 1993р, 20 лип., Тернопільський організації національної спілки художників - 20: Каталог, Т., 2003, Молярчук Іван. Скульптура: Альбом. Т. 2010, Мулярчук Іван Матвійович/ Ю.І. Долина//Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс]/Редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. - К.: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. - Режим доступу: https://esu.com.ua/article-70422.

Примітки

ред.
  1. ↑ Тернополі відбудеться ювілейна виставка Івана Мулярчука[недоступне посилання з липня 2019] // Тернопільські позитивні новини, 21 липня 2015
  2. ↑ Іван Мулярчук мріяв бути скульптором ще з дитинства. Архів оригіналу за 17 серпня 2019. Процитовано 17 серпня 2019.
  3. ↑ У Тернополі діє виставка робіт Івана Мулярчука. Архів оригіналу за 31 липня 2015. Процитовано 28 липня 2015.
  4. ↑ Блог сектору мистецтв Тернопільської обласної бібліотеки для молоді. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 18 вересня 2015.
  5. ↑ Іван Мулярчук. Скульптура. Живопис. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 10 серпня 2019.
  6. ↑ а б в Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 28.
  7. ↑ Національна Спілка Художників України
  8. ↑ Іван Мулярчук. Скульптура. Живопис // У світі прекрасного / Блог сектору мистецтв Тернопільської обласної бібліотеки для молоді
  9. ↑ Правдива, Д. Прийшов Тарас і в Романівку / Дарія Правдива // Вільне життя плюс. — 2010. — № 38 (21 трав.). — С. 6. — (Новини культури).
  10. ↑ Іван Мулярчук: «У дитинстві мені казали, що я нізащо не стану художником». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 серпня 2015.
  11. ↑ Найближчим мені завжди був Шевченко, — каже скульптор Іван Мулярчук [Архівовано 28 липня 2015 у Wayback Machine.] // 20 хвилин (Тернопіль), 26 липня 2015
  12. ↑ Ірина Небесна. У Тернополі діє виставка робіт Івана Мулярчука [Архівовано 31 липня 2015 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Відкриття виставки Івана Мулярчука. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 31 липня 2015.
  14. ↑ Худоба, І. У Тернополі діє виставка робіт Івана Мулярчука [Архівовано 31 липня 2015 у Wayback Machine.] / Ірина Худоба // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 28 серпня.
  15. ↑ 85-річний Іван Мулярчук сповнений творчими ідеями і наснагою [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Терен (Перевірено 15.08.2015 — статті не знайдено)

Джерела

ред.
  • Дуда І., Удіна Т. Мулярчук Іван Матвійович / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 578–579. — ISBN 966-528-199-2.
  • Мулярчук І. Скульптура [Образотворчий матеріал] : альбом / ред. П. Козловський. — Тернопіль : Терно-граф, 2010. — 123 с., іл.;
  • Кравчук В., Назар М., Сорока П., Чуйко І. Літературний Тернопіль. Літературно-мистецький і громадсько-політичний часопис № 4 [45], 2010 р.

Посилання

ред.
  Зовнішні відеофайли
  «Ой лузі червона калина» родом з Тернопільщини:пам'ятник автору створив батько, а нині реставрує син на YouTube // Т1 Новини. — 2022. — 20 травня.
  У Тернополі діє виставка робіт Івана Мулярчука на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 28 липня.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Мулярчук_Іван_Матвійович&oldid=43784290