Мухаммад Ашик

велогонщик

Мухаммад Ашик (англ. Muhammad Ashiq; 17 березня 1935, Лахор, Британська Індія — 11 березня 2018) — пакистанський трековий велогонщик, який виступав за збірну Пакистану з велоспорту наприкінці 1950-х — середині 1960-х років. Срібний призер Азійських ігор, учасник двох літніх Олімпійських ігор.

Мухаммад Ашик
Персональні дані
Дата народження 17 березня 1935(1935-03-17) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народження Лахор Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна  Пакистан[1]
 Британська Індія Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст 178 см
Вага 72 кг
Командна інформація
Дисципліна трековий велогонщик

Біографія

ред.

Мухаммад Ашик народився 17 березня 1935 року у місті Лахор провінції Пенджаб, Пакистан.

Починав спортивну кар'єру як боксер, але в одному з боїв зазнав серйозних ушкоджень і на прохання дружини вирішив перейти в менш травмонебезпечний велоспорт.

Першого серйозного успіху на дорослому міжнародному рівні домігся в сезоні 1958 року, коли увійшов в основний склад пакистанської національної збірної та побував на Азійських іграх у Токіо, звідки привіз нагороду срібного ґатунку, виграну в програмі командних перегонів переслідування — у фіналі його випередила тільки команда з Японії.

Завдяки низці вдалих виступів Ашик удостоївся права захищати честь країни на літніх Олімпійських іграх 1960 року в Римі — стартував тут у чоловічому спринті та гіті на 1000 метрів, але був далекий від потрапляння до числа призерів.

1964 року представляв Пакистан на Олімпійських іграх у Токіо — цього разу виступив в індивідуальних та командних перегонах переслідування. Попри те, що йому так і не вдалося завоювати олімпійську медаль, Ашик на той час вважався у себе на батьківщині національним героєм, був на прийомі у президента та прем'єр-міністра.

Ще бувши чинним спортсменом, працював у залізничній компанії Pakistan Railways. Пізніше звільнився та безрезультатно намагався знайти роботу тренера. Деякий час був водієм таксі, намагався займатися невеликим бізнесом, але успіху не досяг, втративши, зрештою, свій будинок. У пізні роки змушений був працювати велорікшею на вулицях Лахора. Був одружений, мав чотирьох дітей.

Помер від серцевого нападу 11 березня 2018 року у віці 82 років.[2][3][4]

Примітки

ред.
  1. Sports-Reference.com
  2. Siddiqui, Taha (20 лютого 2012). Wheel of misfortune: The 82-year-old Olympian who drives a rickshaw. The Express Tribune. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 3 січня 2015.
  3. From Olympic cycling hero to rickshaw driver in Lahore. The Express Tribune. 3 серпня 2016. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 4 серпня 2016.
  4. Once an Olympian, this Pakistani is now serving as national sports ambassador. DailyTimes. Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 5 жовтня 2017.

Посилання

ред.