Мідицеві
Мідицеві[1], або землерийкові (Soricidae) — родина ссавців з ряду мідицеподібні (Soriciformes) надряду комахоїдних (Insectivora).
Мідицеві | |
---|---|
Мідиця звичайна (Sorex araneus) — типовий вид | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Комахоїдні (Eulipotyphla) |
Родина: | Мідицеві (Soricidae) G. Fischer, 1817 |
Підродини | |
Вікісховище: Soricidae |
Таксономія
ред.Це четверта за видовим багатством родина ссавців, що має 376 сучасних видів. До мідицевих належать найдрібніші ссавці світової фауни та фауни Європи. За останнім зведенням «Ссавці Світу» (Wilson, Reeder, 2005), види цієї родини об'єднуються в такі 26 родів (за абеткою):
- Родина Soricidae
- підродина білозубкові, «білозубі землерийки» (Crocidurinae):
- підродина Myosoricinae (часто у складі попередньої)
- підродина мідицеві (у вузьк. роз.), «бурозубі землерийки» (Soricinae):
- Триба Anourosoricini
- Триба Blarinellini
- Триба Blarinini
- Триба Nectogalini
- Триба Notiosoricini
- Триба Soricini
- підродина мідицеві (у вузьк. роз.), «бурозубі землерийки» (Soricinae):
Мідицеві не споріднені з деревними та слоновими землерийками, яких разом з мідицями нерідко (особливо в давніх працях) відносять до класу понять «землерийки».
Мідицеві у фауні України
ред.У фауні України родина Soricidae представлена трьома родами — мідиця, рясоніжка та білозубка. При цьому у кожній місцевості живе, як правило, не більше 1-2 видів кожного з цих трьох родів. Три види з-поміж відомих в складі сучасної фауни України — мідиця альпійська (Sorex alpinus), рясоніжка мала (Neomys anomalus) і білозубка білочерева (Crocidura leucodon) — внесені до «Червоної книги України» (2009).
Морфологія
ред.Розміри малі й дуже малі. До цієї групи належать найдрібніші ссавці світової фауни та фауни Європи. Через малі розміри мідиць інколи вважають мишами, проте за всім комплексом морфологічних ознак мідицеві відносяться до (над)ряду комахоїдних (Insectivora). Мідицеві мають видовжений у хоботок носовий відділ, у них ноги з п'ятьма пальцями.
Поширення
ред.Поширені по всьому світу: з головних районів помірного поясу лише Нова Гвінея, Австралія і Нова Зеландія не мають рідних до них представників родини Soricidae; в Південній Америці вони зустрічаються лише на крайній півночі.
Примітки
ред.- ↑ Загороднюк, І. В.; Ємельянов, І. Г. Таксономія і номенклатура ссавців України // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2012. — № 10. — С. 5–30.
Джерела
ред.- родина Soricidae в інтегрованій таксономічній системі [Архівовано 15 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Абелєнцев В. I., Підоплічко I. Г., Попов Б. М. Загальна характеристика ссавців. Комахоїдні, кажани. — Київ: Наукова думка, 1956. — 448 с. — (Фауна України. Том 1, вип. 1).
- Загороднюк И. Редкие виды бурозубок на территории Украины: легенды, факты, диагностика // Вестн. зоологии. — 1996. — Том 30, № 6. — C. 53–69. [Архівовано 25 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- родина Soricidae у виданні «Види ссавців світу», 2005 [Архівовано 20 травня 2012 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |