Надітичі

село в Миколаївському районі Львівської області, Україна

Наді́тичі — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 478 осіб[2]. Орган місцевого самоврядування — Розвадівська сільська рада.

село Надітичі
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Стрийський район
Тер. громада Розвадівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA46100170060067089 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка с. Надітичі 
Основні дані
Засноване 1490
Населення 478
Площа 0,492 км²
Густота населення 1014,23 осіб/км²
Поштовий індекс 81640[1]
Телефонний код +380 3241
Географічні дані
Географічні координати 49°28′21″ пн. ш. 23°58′15″ сх. д. / 49.47250° пн. ш. 23.97083° сх. д. / 49.47250; 23.97083
Середня висота
над рівнем моря
253 м
Водойми річки: Бридниця, Дністер
Місцева влада
Адреса ради 81640, Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Пісочна
Карта
Надітичі. Карта розташування: Україна
Надітичі
Надітичі
Надітичі. Карта розташування: Львівська область
Надітичі
Надітичі
Мапа
Мапа

CMNS: Надітичі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Історія

ред.

Село розташоване на березі Дністра при впадінні в нього річки Бридниці. Одна з ранніх писемних згадок про село відноситься до 1412 року. Про село згадував польський хроніст Ян Длугош, описуючи переїзд короля Ягайла через Руські землі.

У 1498 та в 1512 р. село одержувало звільнення від королівської канцелярії від сплати податків строком на 6 років. Звільнення видавалось внаслідок величезних спустошень, вчинених тут татарськими ордами.

1578 року власником села був львівський патрицій, багатий купець Костянтин Корнякт. За походженням він був грек з о. Крит, але активно підтримував Ставропігійське братство у Львові. 13 лютого 1695 року в Надітичах та навколишніх землях кочували при переправі через Дністер відступаюча з-під Львова татарська орда. Її загони палили навколишні села.

1705 року знову було пограбоване село королівським польським військом. У селі було озеро Журавенець. Можливо, що назва його походила від журавлів — рідкісних зараз представників нашого пташиного світу. Населення села було виключно українським. 1851 року в Надітичах була заснована парафіяльна школа — дяківка.

1880 року село належало до Жидачівського повіту, тут проживали 424 особи. Весь сільський ліс (457 моргів) належав графу Скарбеку, йому ж належали 557 моргів сільськогосподарських угідь, селянам же належали 918 моргів. У селі працювала каса взаємодопомоги.[3]

15 вересня 1939 року населення села майже добу чинило збройний опір решткам розбитої польської армії. Село було переважно спалене (залишилося 20 будинків з 200), а населення піддане жорстоким катуванням, серед убитих поляками — парох і директор школи.[4]

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 499 100%

Відомі люди

ред.

Пам'ятки

ред.

Надітичі — ботанічний заказник місцевого значення.

Примітки

ред.
  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Миколаївський район. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
  2. Картка громади - Розвадівська територіальна громада. rozvadivotg.gov.ua. Процитовано 24 червня 2024.
  3. Надітичі // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 857. (пол.)
  4. Степан Гринчишин. На чолі революційних подій. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 20 квітня 2020.
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  6. Книга Пам'яті. Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 27 серпня 2017.

Посилання

ред.