Накидалюк Петро Іванович
Петро́ Іва́нович Накидалю́к (нар. 4 липня 1990, с. Плоска, Дубенський район, Рівненська область — пом. 11 березня 2015, с. Широкине, Волноваський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, танкіст, солдат Збройних сил України.
| Накидалюк Петро Іванович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 4 липня 1990.svg){kind=small} Плоска, Рівненська область | |
| Смерть | 11 березня 2015 (24 роки) Широкине, Донецька область | |
| Військова служба | ||
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Танкові війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєвий шлях
ред.Народився 1990 року в селі Плоска на Рівненщині. У віці 4 роки втратив батька. Навчався у Дубенській середній школі № 3 до 8 класу — після смерті дідуся важкохворій бабусі потрібен був догляд, і Петро вирішив бути біля неї, тож 9-й клас закінчив у Плосківській загальноосвітній школі. Продовжив навчання в Дубенському професійно-технічному ліцеї. Від 17 років професійно займався спортом, — вихованець Дубенської районної спортшколи; кандидат у майстри спорту з армреслінгу.
Під час Революції Гідності перебував з товаришами на київському Майдані.
У зв'язку з російською збройною агресією проти України призваний за частковою мобілізацією 28 серпня 2014-го; покидаючи обійстя, на воротах вивісив Український прапор.
Солдат, механік-водій 17-ї окремої танкової бригади, в/ч А3283, м. Кривий Ріг.
З 19 вересня брав участь в антитерористичній операції, у кількох бойових виходах. В складі підрозділу забезпечував підсилення оборони окремого загону спецпризначення Нацгвардії «Азов» в районі Маріуполя.
Загинув 11 березня 2015, під час виконання бойового завдання біля села Широкине. В штабі оборони Маріуполя повідомили, що за день противник 7 разів обстрілював позиції в Широкиному з мінометів калібру 120 мм та стрілецької зброї, працював ворожий снайпер[1].
15 березня на центральній площі райцентру Дубно до 5000 чоловік прийшли попрощатись із загиблим земляком. Із свічками та на колінах люди стояли до самого виїзду з міста. 16 березня до 3000 людей прощало Петра в рідному селі Плоска[2][3][4].
Залишилися мати Неоніла Олексіївна Шатнік і сестра.
Нагороди та відзнаки
ред.- Указом Президента України № 573/2015 від 10 жовтня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5].
- Нагороджений відзнакою УПЦ КП — медаллю «За жертовність і любов до України»[6].
Вшанування пам'яті
ред.Примітки
ред.- ↑ В результаті обстрілу сектора М, загинув військовий — штаб Маріуполя // УкрМедіа, 12 березня 2015
- ↑ Дубенчани попрощались з загиблим Героєм // Дубенська міська рада, 16 березня 2015
- ↑ На Дубенщині попрощалися з загиблим героєм Петром Накидалюком // Проект «Ціна свободи» Rivne1.tv, 16 березня 2015
- ↑ На Рівненщині поховали героя-танкіста // ТСН, 17 березня 2015
- ↑ Указ Президента України від 10 жовтня року № 573/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ а б В Дубно відкрили пам'ятну дошку воїну АТО Петру Никидалюку // Рівненська єпархія УПЦ КП, 6 вересня 2017
- ↑ На Рівненщині відкрили меморіальну дошку загиблому в АТО [Архівовано 13 листопада 2017 у Wayback Machine.] // «Четверта влада», 14 травня 2015
Джерела
ред.- Накидалюк Петро Іванович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Революція гідності. Війна. Рівненщина: Накидалюк Петро Іванович // Сайт пам'яті загиблих Рівненської області.
- Загинув боєць з Дубенщини // Рівненська ОДА, 12 березня 2015.
- ФОТО — Яким був загиблий Герой з Рівненщини Петро Накидалюк // ОГО, 13 березня 2015.
- Вічна пам'ять герою-земляку // Інформаційний портал міста Дубно, 11 березня 2016.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |