Вікіпедія

Ворожбит Наталія Анатоліївна

українська драматургиня, режисерка, сценаристка
(Перенаправлено з Наталка Ворожбит)

Ворожби́т Ната́лія Анато́ліївна (нар. 4 квітня 1975, Київ) — українська письменниця, драматургиня, режисерка та сценаристка. Пише українською і російською мовами. Належить до напрямку «нова драма». Лауреатка Премії Women In Arts у 2020 році і Шевченківської премії у 2022.

Наталія Ворожбит
Народилася4 квітня 1975(1975-04-04) (49 років)
Київ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьукраїнка
Діяльністьдраматург, сценарист
Сфера роботитворче та професійне письмоd[1], театр[1], драма[1], акторське мистецтво[1], кіносценаристикаd[1] і постановкаd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛітературний інститут імені Горького Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладСТБ Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівросійська, українська
Напрямокнова драма
Жанрп'єса
ЧленствоУкраїнський ПЕН[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Державна премія України імені Олександра Довженка
Державна премія України імені Олександра Довженка
ПреміїПремія Women In Arts (2020)
Національна премія України імені Тараса Шевченка
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

ред.

Народилася в Києві. 2000 року закінчила Літературний інститут ім. Горького в Москві, факультет драматургії (майстерня Інни Вишневської). З 2000 по 2010 жила та працювала в Москві. На початку кар'єри написала кіносценарій до скандального російського серіалу «Школа».[3]

Незадоволена спрощувальними редакціями своїх сценаріїв, 2013 року Ворожбит перестала працювати на телебаченні.[4]

Була у шлюбі з драматургом Максимом Курочкіним. Працювала головним редактором на каналі СТБ.

Разом з німецьким режисером Георгом Жено заснувала «Театр Переселенця», в якому переселенці з Донбасу розказують реальні історії свого життя.

Куратор фестивалів «Донкульт» та «ГОГОЛЬFEST», одна з засновників фестивалю «Тиждень актуальної п'єси».

П'єси Ворожбит ставилися в театрах України (Максим Голенко та Анна Александрович на сцені Дикого театру, Тамара Трунова[5] на сценах київського Молодого театр та Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, Андрій Бакіров на сцені Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка), Росії, Великої Британії, Польщі, США та Латвії.

П'єси

ред.
Російською
  • 1994 — «Житие простых» (Україна)
  • 1995 — «Девочка со спичками» (Росія)
  • 1997 — «Супербум и другие подарки» (Росія)
  • 1999 — «Ширма» (Росія)
  • 2002 — «Галка Моталко» (Росія)
  • 2004 — «Что ты хочешь, украинский бог?» (Росія)
  • 2004 — «Демоны» (Велика Британія)
  • 2005 — «Присоединяюсь» (Велика Британія)
  • 2009 — «Зернохранилище» (Велика Британія)
  • 2012 — «Вий. Докудрама» (Росія)
  • 2013 — «Цветок Чертополох» (Росія)
  • 2014 — «Дневники Майдана» (Україна)
  • 2016 — «Стыд» (Україна)
  • 2016 — «Плохие дороги» (Україна)

Сценарії для кіно

ред.

Телебачення

ред.
Російською
  • Сила тяжения (ТБ-серіал, Росія 2008)
  • Школа (ТБ-серіал, Росія 2010)
  • Анжелика (ТБ-серіал, Росія 2010)
  • Гадкий утёнок (ТБ-фільм, Росія 2011)
  • Стальная бабочка (ТБ-фільм, Росія 2012)
  • Парфюмерша (ТБ-серіал, автор ідеї, Росія 2013)
Українською

Короткометражки

ред.
Українською

Сценарії для повнометражних фільмів

ред.
Українською

Режисерська робота

ред.

Акторська робота

ред.

Нагороди

ред.

Громадянська позиція

ред.

У червні 2018 під час кінопоказу фільму «Кіборги» у Канаді виступила на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[10]. Підтримала відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист Сенцова й інших політв'язнів.[11]

Бібліографія

ред.
  • Наталія Ворожбит. Розділ «Майдан — це дійство». // Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах. Упорядники: Тетяна Ковтунович, Тетяна Привалко. Київ: К. І. С., 2016. 304 стор.: сс. 188—195. ISBN 978-617-684-160-9
  • ВОРОЖБИТ Наталка В 75 Погані дороги. П'єса / Наталка Ворожбит. — Львів: Видавництво Анетти Антоненко, 2021. — 96 с. + вклейка— (Колекція театральна).

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Члени ПЕН
  3. ↑ Наталя Ворожбит: «Коли показували „Щоденники Майдану“ у Москві, режисер заявив, що не буде виправдовувати окупантів» [Архівовано 8 липня 2017 у Wayback Machine.] — Високий замок, 25.04.2014
  4. ↑ Наталя Ворожбит про серіал «Спіймати Кайдаша» [Архівовано 19 червня 2020 у Wayback Machine.]. Youtube-канал Радіо НВ, 18 березня 2020
  5. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (30 жовтня 2018). Бренд «Поганих доріг» (ua) . Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 15 листопада 2020.
  6. ↑ Указ Президента України від 10 вересня 2021 року № 463/2021 «Про присудження Державної премії України імені Олександра Довженка 2021 року»
  7. ↑ David Katz. Ghosts and Bad Roads come out on top in Venice's International Film Critics’ Week [Архівовано 25 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Cineuropa, 12.09.2020. (англ.)
  8. ↑ Ніна Григорська. Оголошено переможців третьої національної премії кінокритиків Кіноколо. НВ. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 22 жовтня 2020.
  9. ↑ Указ президента України №118/2022. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
  10. ↑ У Канаді на показі «Кіборгів» вимагали звільнити Сенцова [Архівовано 19 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Укрінформ, 13.06.2018
  11. ↑ An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia [Архівовано 22 червня 2018 у Wayback Machine.] Open Democracy, 06.06.2018

Посилання

ред.
 
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ворожбит Наталія Анатоліївна
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Ворожбит_Наталія_Анатоліївна&oldid=43807095