Наукан (село)
Наукан (від науканського Нывуӄаӄ — «дернистий») — закинуте поселення науканів на мисі Дежньова у Чукотському автономному окрузі, Росія. До 1958 року Наукан був найсхіднішим поселенням СРСР та всієї Євразії. Згодом таким став Уелен. Зараз як урочище входить до природно-етнічного парку «Берингія»[2][3].
Наукан | |
---|---|
наукан. Нывуӄаӄ чук. Нууӄан[1] | |
Країна | Росія |
Суб'єкт Російської Федерації | Чукотський автономний округ |
Основні дані | |
Час заснування | XIV століття |
Населення | 0 (2008) |
Географічні координати: | 66°01′04″ пн. ш. 169°42′32″ зх. д. / 66.017896° пн. ш. 169.708858° зх. д. |
Мапа | |
|
Географія
ред.Знаходиться на півострові Чукотка на березі Берингової протоки, що сполучає Тихий та Північний Льодовитий океани, на мисі Дежньова.
Історія
ред.Поселення Наукан було засноване у XIV столітті. У 1648 році поблизу Наукана був розбитий один із кочів Семена Дежньова. В селі проживали представники корінного народу науканів. Дорогою із Уелена та Наукана до села Лаврентія люди робили зупинку на мисі Леймін та збирали сніг[4].
У 1958 році село було розформоване в рамках укрупнення сільських районів. Всі жителі, яких перед виселенням було близько 400, були виселені. Відтоді Наукан є закинутим поселенням. Негласно виселення відбувалося ще з 1954 року, як припускають, у зв'язку з можливим збройним протистоянням зі США. У 2019 році Наукан разом із закинутими поселеннями Нуняк та Еквен було внесено до попереднього списку російської спадщини ЮНЕСКО[5].
Галерея
ред.Примітки
ред.- ↑ Г. А. Меновщиков. Местные названия на карте Чукотки. Краткий топонимический словарь / Науч. ред. В. В. Леонтьев. — Магадан : Магаданское книжное издательство, 1972. — 206 с. Архівовано з джерела 4 серпня 2016
Архивированная копия (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 серпня 2016. Процитовано 10 квітня 2018.
{{cite web}}
: Недійсний|dead-url=unfit
(довідка) - ↑ Наукан: потерянная столица эскимосов - Статьи - SmartNews.ru. smartnews.ru (рос.). Процитовано 10 березня 2021.
- ↑ Наукан: описание, история, экскурсии, точный адрес. Тонкости туризма (рос.). Процитовано 10 березня 2021.
- ↑ Шаблон:Топонимический словарь Северо-Востока СССР
- ↑ Древние памятники Чукотки вошли в российский предварительный список объектов ЮНЕСКО. culture.gov.ru. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 10 березня 2021.