Наумович Артем Анатолійович
Артем Анатолійович Наумович (1987—2022) — майстер-сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.
| Артем Наумович Артем Анатолійович Наумович | ||
|---|---|---|
 Майстер-сержант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 18 вересня 1987 м. Єнакієве, Донецька область, Україна | |
| Смерть | 16 вересня 2022 (34 роки) біля с. Водяне, Мар'їнський район, Донецька область, Україна (загинув у ході бойових дій) | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна / Битва за Донбас | |
| Командування | ||
 ОК «Північ» | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис
ред.Народився 18 вересня 1987 року в м. Єнакієве Донецької області, там здобув освіту. Пройшов службу в прикордонних військах. Брав участь в АТО на сході України.
З початком повномасштабного російської вторгнення у 2022 році Артем Наумович з дружиною оселився на батьківщині своєї родини — у с. Скибин на Черкащині та одразу ж став на захист країни.
Військову службу проходив на посаді стрільця-помічника гранатометника 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Загинув 16 вересня 2022 року від отриманих поранень у результаті здійснення противником артилерійського обстрілу позицій підрозділу поблизу с. Водяного Мар'їнського району Донецької області.
Полеглого Героя з почестями провели в останню путь у с. Скибин на Черкащині. Залишилися дружина, батьки та брат[1][2].
Нагороди
ред.- орден «За мужність» III ступеня (7.11.2022) (посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].
Вшанування пам'яті
ред.Цей розділ потребує доповнення. |
Примітки
ред.- ↑ Загинув за два дні до Дня народження: на Черкащині поховали ще одного молодого бійця. Вичерпно. 22 вересня 2022. Процитовано 23 листопада 2022.
- ↑ “Попри дощ, люди опустились на коліна”: на Жашківщині в останню путь провели військового. ПроВсе. 22 вересня 2022. Процитовано 23 листопада 2022.
- ↑ Указ Президента України від 7листопада 2022 року № 756/2022 «Про відзначення державними нагородами України »
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |