Вікіпедія

Несвіч

село в Луцькому районі Волинської області України
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Несвіч (річка).

Не́свіч — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 806 осіб.

село Несвіч
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький
Рада Городищенська сільська громада
Код КАТОТТГ UA07080050150011857 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 10 травня 1444 року (Владислав ІІІ подарував Несвіч Дашкові Молдаєвичові)
Населення 806
Площа 2,719 км²
Густота населення 296,43 осіб/км²
Поштовий індекс 45652
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°37′56″ пн. ш. 25°3′35″ сх. д. / 50.63222° пн. ш. 25.05972° сх. д. / 50.63222; 25.05972
Середня висота
над рівнем моря 		207 м
Місцева влада
Адреса ради 45652, Волинська обл., Луцький р-н, с. Несвіч, вул. Центральна, 53
Карта
Несвіч. Карта розташування: Україна
Несвіч
Несвіч
Несвіч. Карта розташування: Волинська область
Несвіч
Несвіч
Мапа
Мапа

CMNS: Несвіч у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Населення

ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 725 осіб, з яких 332 чоловіки та 393 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 804 особи.[2]

У 2019 році на зборах села більша частина населення вирішила вийти з УПЦ Московського патріархату й перейти до новоствореної ПЦУ, проте настоятель храму не перейшов, як і 60 інших жителів[3].

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 99,38 %
російська 0,50 %
молдовська 0,12 %

Відомі люди

ред.

Герої російсько-української війни

ред.
  • https://volynlegion.com.ua/hero/a0f212e3-bec0-4394-86d2-9a95636cd118 Старший лейтенант Назарій Ігорьович Пасічник, випускник Несвічівської школи. Проходив службу у 58-й окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського на Сумщині. Загинув 18 травня 2022 року біля села ВолодимирівкаДонецької області.
  • https://volynlegion.com.ua/hero/d0951a83-9fc8-4342-98be-13e44b135404 Старший солдат Владислав Олександрович Неділько, водій-механік, проходив службу у складі 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Загинув 24 лютого 2022 року під Лисичанськом внаслідок підриву танка ворожою ДРГ. Похований в селі Несвіч.
  • https://volynlegion.com.ua/hero/51618eb7-ba03-49cc-b49e-26a9ed453584 Дулько Андрій Валерійович народився 16 травня 1984 року. Зростав в селі Несвіч, де і закінчив місцеву школу. З 2014 року захищав Батьківщину в складі 24 ОМБР. 26 березня 2022 року загинув біля міста Попасна Луганської області. Похований 9 грудня 2024 на алеї Слави у місті Шептицький, де проживав після одруження.

Пам'ятки археології

ред.

На території села відомі наступні пам'ятки археології:

  • На південно-східній околиці села, на схід від цвинтаря, на лагідному схилі першої надзаплавної тераси лівого берега р. Полонки висотою 5–6 м над рівнем заплави  — селище давньоруського періоду XII–ХІІІ ст. площею до 1,5 га.
  • В східній частині села, на схід від тракторної бригади, на лагідному схилі першої надзаплавної тераси лівого берега р. Полонки висотою 3–4 м над рівнем заплави  — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньруського періоду XI—XIII ст. площею до 2 га.
  • На східній околиці села, навпроти церкви, на прилеглій до будинку сільської ради території  — селище давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 1 га. Воно знаходиться на лагідному схилі першої надзаплавної тераси лівого берега р. Полонки висотою 3–4 м над рівнем заплави.
  • На північно-східній околиці села, на рівній ділянці першої надзаплавної тераси лівого берега р. Полонки висотою 4–5 м над рівнем заплави  — селище XIII—XIV ст. площею 2 га.
  • За 1 км на схід від села, на мисі першої надзаплавної тераси правого берега р. Полонки висотою близько 10 м над рівнем заплави, поблизу дороги, яка сполучає Несвіч з автодорогою Н17 Луцьк — Львів,[5]  — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і періоду XII—XIV ст. площею близько 1 га.
  • За 1,8 км на північний схід від села, на схилі мису першої надзаплавної тераси правого берега р. Полонки висотою 7–8 м над рівнем заплави  — двошарове поселення вельбарської культури і давньоруського періоду XI—XIII ст. площею 2 га.
  • За 0,4 км на південний схід від села, за 0,3 км на схід від цвинтаря, серед заплави лівого берега р. Полонки  — городище острівного типу давньоруського часу XI—XIII ст. округлої форми діаметром близько 80 м і висотою до 2 м над рівнем заплави. Пам'ятка відкрита О. Цинкаловським у 30-х роках XX ст. Однак її опис і місцезнаходження були відсутні.
  • На західній околиці села, при виїзді з нього, знаходився курганний могильник періоду XI—XIII ст. Його зруйновано на початку 1980-х років під час прокладання дороги. За свідченням місцевих жителів він складався з трьох насипів заввишки до 2 м і діаметром 10–12 м. В центральному кургані випадково було виявлене випростане тілопокладення з витягнутими вздовж кістяка руками, що лежало в дерев'яній домовині. Відомості про інвентар відсутні.
  • За 0,2 км на північний захід від села, на останці овальної форми, діаметром 70 м, висотою до 3 м, серед заплави лівого берега безіменного струмка, лівостороннього допливу Полонки,  — поселення волино-люблінської культури. Культурний шар пам'ятки залягає до глибини 0,35 м від денної поверхні. В її різних місцях були закладені 6 шурфів розміром 1×1 м, якими встановлені особливості стратиграфії поселення і зібрані кількісно незначні речові матеріали у вигляді фрагментів ліпних горщиків, крем'яних пластин, різців та відщепів. У теперішній час територія цього підвищення задернована.
  • За 3 км на північний захід від села, в урочищі Підберезина, на території колишнього хутора Береззя, на схилі лівого берега безіменного струмка (лівосторонній доплив Полонки) висотою 8–10 м над рівнем заплави  — поселення періоду XII—XIV ст. площею до 2 га. З території орного поля зібрані уламки вінець і фрагменти стінок гончарних горщиків.
  • За 3,5 км на північний захід від села, на мисоподібному виступі лівого берега р. Полонки висотою 10–12 м над рівнем заплави  — багатошарове поселення доби фінального палеоліту, тшинецько-комарівської, вельбарської культур і періоду XII—XV ст. площею 4 га.

Примітки

ред.
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  3. ↑ Громада "за", а священик "проти": села Несвіч та Новостав хочуть перейти до ПЦУ. Конкурент. Процитовано 2 червня 2021.
  4. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  5. ↑ ВІДНОВИЛИ РЕМОНТ ДОРОГИ ЛЬВІВ-РАДЕХІВ-ЛУЦЬК

Література

ред.
  • Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С.230-232.
  • Несвіч // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Волинська область / І. С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.453-454
  • Лідія Кониш-Рабан. Село Несвіч і несвічани, Луцьк., 2006
  • Ярослав Федорчук. Волинянин., книга 1. Київ, 2007
  • Ярослав Федорчук. Волинянин., книга 2. Київ, 2011
  • Юрій Байбула. З історії Свято-Михайлівської церкви села Несвіч (до 250 річчя)//Волинський благовісник, № 9, 2021 р.
  • Олена Бірюліна. З документальної історії села Несвіч//Минуле і сучасне Волині та Полісся: Луцький район: історія, сучасність, перспективи. Науковий збірник, випуск № 22, с.85-86, Луцьк 2007
  • Вікторія Даценко. (Керівник Федюк Лідія Іванівна). Репресований хутір Придатки//Минуле і Волині та Полісся: Луцький район: історія, сучасність, перспективи. Науковий збірник, випуск № 22, с.106-110, Луцьк 2007
  • Олег Малярчук. На службі народу: волинянин Ярослав Федорчук на зламі епох. Івано-Франківськ. Симфонія форте, 2024
  • Орест Байбула. (Керівник Байбула Юрій Володимирович). Створення філії повітової "Просвіти" в селі Несвіч//Волинь у дослідженнях юних науковців: збірник тез наукових проєктів слухачів наукових товариств Волинської обласної МАН. Луцьк: ВОМАН, 2024. Стор.114-117.

Посилання

ред.

Відео про село

ред.
  Це незавершена стаття з географії Волинської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Несвіч&oldid=44293363