Новоборовиці
Новоборови́ці — село в Україні, у Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області. Населення становить 816 осіб.
| село Новоборовиці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Довжанський район |
| Тер. громада | Довжанська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA44040010370012255 |
| Облікова картка | Новоборовиці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1896 |
| Населення | 816 |
| Площа | 61,296 км² |
| Густота населення | 13,31 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 94870 |
| Телефонний код | +380 6434 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°52′6″ пн. ш. 39°30′40″ сх. д. / 47.86833° пн. ш. 39.51111° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
196 м |
| Водойми | Тузловка |
| Відстань до обласного центру |
95,7 км |
| Відстань до районного центру |
36,3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 94870, Луганська обл., Свердловська міськрада, с. Новоборовиці, вул. Шевченка |
| Сільський голова | Десятников Ігор Миколайович |
| Карта | |
  Новоборовиці | |
 Новоборовиці | |
| Мапа | |
| |
Знаходиться на тимчасово окупованій території України.
Географія
ред.Географічні координати: 47°52' пн. ш. 39°30' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 61,3 км².
Село розташоване у східній частині Донбасу за 50 км від міста Довжанська. Найближча залізнична станція — Довжанська, за 45 км. Через село протікає річка Тузловка.
Неподалік від села розташований пункт пропуску на кордоні з Росією Новоборовці—Олексієво-Тузлівка.
Історія
ред.Засноване на річці Тузлівка в 1896 році переселенцями з села Боровиці Київської губернії, які в пам'ять про свою малу батьківщину назвали нове поселення Новоборовиці.
Під час Другої світової війни участь у бойових діях брали 270 місцевих жителів, з них 95 загинуло, 125 осіб нагороджені орденами і медалями[1].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської громади.[2]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[3].
Населення
ред.За даними перепису 2001 року населення села становило 816 осіб, з них 70,83% зазначили рідною мову українську, 28,55% — російську, а 0,62% — іншу[4].
Економіка
ред.У селі діє ТОВ «Червоний колос».
Соціальна сфера
ред.У Новоборовицях функціонують школа, клуб та лікарня.
Пам'ятки
ред.В околицях села знайдено кам'яні знаряддя праці доби пізнього палеоліту (близько 20 тисяч років тому), досліджені курганні поховання епохи бронзи, відоме поселення салтівської культури (VIII-X століть).
Також на території села знаходиться братська могила радянських воїнів і пам'ятний знак на честь воїнів-односельців, що загинули під час Другої світової війни
Примітки
ред.- ↑ История Городов и Сёл. Новоборовицы [Архівовано 10 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 січня 2014.
Джерела
ред.- Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
- Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.
Посилання
ред.- Облікова картка [Архівовано 4 січня 2014 у Wayback Machine.] на сайті ВРУ
- Погода в селі Новоборовиці [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]