Новоживотів

село Новоживотів
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Вінницький район
Тер. громада	Оратівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA05020190250024083
Основні дані
Засноване	20 вересня 1640
Населення	1198
Площа	4,72 км²
Густота населення	299,36 осіб/км²
Поштовий індекс	22620
Телефонний код	+380 4330
Географічні дані
Географічні координати	49°16′8″ пн. ш. 29°32′15″ сх. д. / 49.26889° пн. ш. 29.53750° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	200 м
Водойми	р. Роська, Гнила, Пікалка
Найближча залізнична станція	Оратів
Відстань до; залізничної станції	21 км
Місцева влада
Адреса ради	22600, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт Оратів, вул. Паркова, 14
Карта
	Новоживотів
	Новоживотів
Мапа
	Новоживотів у Вікісховищі

Новоживоті́в (слов. Живѣотівѣ, унр. Старий Животів до 1920 р.) — село в Україні, в Оратівській селищній громаді Вінницького району Вінницької області. Розташоване в гирлі річок Осичка і Гнила (притоки Роськи) за 10 км на північ від смт Оратів. Через село проходить автошлях Р17. Населення становить 1 198 осіб (станом на 1 січня 2018 р.).

Історія

Назва

Не існує офіційної версії назви поселення.

Під час Київської Русі, Великого Князівства Литовського та Гетьманщини поселення було при володарюванні руських та польських магнатів. Назва «Животів» — від слова «жити». Це слово можна часто зустріти в давній українській літературі. Очевидно, місце мало благодійні умови для життя, тому його зіставляли з назвою та зберегли цілісність мотиву.

Під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 218 жителів села^[2].

12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Оратівської селищної громади^[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Оратівського району, село увійшло до складу Вінницького району^[4].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова	Відсоток
українська	99,43%
російська	0,57%

Пам'ятки

Дерев'яна церква Святого Миколая, споруджена 1737 року. У 1848 році були прибудовані два кам'яні приділи, один з них теплий, освячений на честь Святого Митрофана.
Костел. Як католицька каплиця згадана у 1855 році, приписана тоді була до костелу в Оратові.

Відомі люди

Волинець Михайло Якович — український профспілковий та політичний діяч. Голова Незалежної профспілки гірників України (з лютого 1995). Голова Конфедерації вільних профспілок України (з 1997).
Гайдуков Володимир Миколайович (15 червня 1923 — 1 липня 2006, Москва) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу. 1950 року закінчив Всесоюзну академію зовнішньої торгівлі. Працював у системі Міністерства зовнішньої торгівлі СРСР.^[6]
Гуцало Євген Пилипович — український письменник, публіцист.
Любченко Аркадій Панасович — секретар ВАПЛІТЕ, український письменник.
Любченко Георгій Опанасович — український архітектор.
П'єр Пінчик (справжнє ім'я — Пінхус Сегал; 16 березня 1893 — 1971, Нью-Йорк) — американський синагогальний кантор (хаззан).

Галерея

Головна вулиця
Сільська рада
Школа
Будинок культури
Амбулаторія
Церква (1907-1912 рр.)
Ставок на річці Роська
Пам'ятник воїнам-односельчанам
Братська могила радянських воїнів

Примітки

↑ Погода в селі Новоживотів. Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 15 квітня 2020.
↑ Новоживотів. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.^{[недоступне посилання]}
↑ Кабінет Міністрів України — Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ В. Т. Огородник. Гайдуков Володимир Миколайович. esu.com.ua. ЕСУ. Архів оригіналу за 12 серпня 2017. Процитовано 15 квітня 2020.

Джерела

Лаврентий Похилевич. Сказания о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки обо всех деревнях, селах, местечках и огородах, в пределах губернии находящихся. — Киев : Типография Киевопечерской лавры, 1864. — 763 с. (рос.)
Krzyżanowski S. Skorowidz miejscowości byłego województwa Bracławskiego. — Kraków: 1869. — S. 61. (пол.)
Żywotów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 919. (пол.) (пол.)
Źródła do dziejów rozgraniczenia diecezji łacińskich w Cesarstwie Rosyjskim w połowie 19 wieku. — Lublin: 2000. — t. 1. — cz. 1. — S. 145—146. (пол.)

Література

Новоживо́тів // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.268

Посилання

Офіційний сайт ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Новоживотів [Архівовано 24 квітня 2020 у Wayback Machine.]
Гайдуков Владимир Николаевич. warheroes.ru (рос.). Герои страны. Архів оригіналу за 29 травня 2012. Процитовано 15 квітня 2020.

Це незавершена стаття з географії Вінницької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[погода-1] Погода в селі Новоживотів. Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 15 квітня 2020.

[Голодомор_УІНП-2] Новоживотів. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.^{[недоступне посилання]}

[3] Кабінет Міністрів України — Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.

[4] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[ukr-socialdata-mova-2001-5] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[6] В. Т. Огородник. Гайдуков Володимир Миколайович. esu.com.ua. ЕСУ. Архів оригіналу за 12 серпня 2017. Процитовано 15 квітня 2020.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]