Новосад Юрій Анатолійович
Ю́рій Анато́лійович Новоса́д (1986—2022) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.
| Юрій Новосад Юрій Анатолійович Новосад | |||
|---|---|---|---|
 Старший солдат | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 24 вересня 1986 с. Менчичі, Володимирський район, Волинська область, Україна | ||
| Смерть | 3 вересня 2022 (35 років) Донецька область, Україна (загинув у ході бойових дій) | ||
| Національність | українець | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |  Україна | ||
| Вид ЗС |  Збройні сили | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | Російсько-українська війна Бої за Київ Битва за Донбас | ||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Життєпис
ред.Народився 24 вересня 1986 року в селі Менчичі Володимирського району Волинської області.
Після школи проходив строкову службу у Збройних Силах України. Потім навчався в училищі, де здобув спеціальність електрика. Працював за фахом на птахофабриці. Мешкав на Катеринопольщині в Черкаській області. У 2014 році брав участь в АТО.
З початком російського вторгнення в Україну в 2022 році 25 лютого 2022 року був призваний на військову службу до ЗС України за мобілізацією. Старший солдат, старший стрілець 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Брав активну участь у визволені Київщини, а потім захищав схід України. За участь у визволенні села Мощун Київської області нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Загинув 3 серпня 2022 року внаслідок бойових дій (артилерійського обстрілу) на Донеччині. Похований у с. Луківка на Черкащині. Залишились дружина і двоє доньок[1][2].
Нагороди
ред.- орден «За мужність» II ступеня (20.10.2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].
- орден «За мужність» III ступеня (3.05.2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].
Вшанування пам'яті
ред.Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2022) |
Примітки
ред.- ↑ На Катеринопільщині прощалися з бійцем, нагородженим орденом «За мужність». Вісті Черкащини. 8 серпня 2022. Процитовано 8 серпня 2022.
- ↑ На Звенигородщині попрощалися з 15 Героями, які загинули, боронячи Україну. Вісті Черкащини. 29 серпня 2022. Процитовано 29 серпня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 20 жовтня 2022 року № 729/2022 «Про відзначення державними нагородами України »
- ↑ Указ Президента України від 3 травня 2022 року № 295/2022 «Про відзначення державними нагородами України »
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |