Нові Петликівці

село Нові Петликівці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Бучацька міська громада
Код КАТОТТГ	UA61060070210011493
Облікова картка	Нові Петликівці
Основні дані
Засноване	1806 року
Населення	666 осіб
Територія	2.430 км²
Густота населення	274.07 осіб/км²
Поштовий індекс	48405
Телефонний код	+380 3544
Географічні дані
Географічні координати	49°9′51″ пн. ш. 25°27′38″ сх. д. / 49.16417° пн. ш. 25.46056° сх. д.
Водойми	р. Вільховець
Місцева влада
Адреса ради	48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Вебсторінка	novip.tk
Староста	Делійовський Василь Петрович
Карта
	Нові Петликівці
	Нові Петликівці
Мапа
	Нові Петликівці у Вікісховищі

Нові́ Пе́тликівці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Розташоване на річці Вільховець, на північному сході району. Населення 666 осіб (2001).

Підпорядковувалося колишній Новопетликівській сільраді. Розташоване за 18 км від центру громади і найближчої залізничної станції Бучач.

Працює ЗОШ.

Назва

Назву села можна було б взяти від слова «Петрик», а його «р» під впливом польської мови перейшло на «л». Найімовірніша назва села походить від слова «петля». Петля, зашморг на аркані чи мотузка носити сіно, солому, ріща, — це був би корінь назви. Імовірно, тут виробляли петлі з лика й волосіння.

Іншою версією є походження назви Петликівці від нащадків Петлика. Корінь — формант пет — в давнину означав літати, звідси петелиця (рос.) — тола, петеліске (балт.) — метелик. Отже, Петлик можна пояснювати, як загальне літаючий, або конкретне поляр, пасічник.

За переказами старожилів ще однією версією назви села є назва, що походить від слова «питлювати» або «молоти». Адже у Старих Петликівцях на річці Стрипа був млин. Сюди возили молоти і жителі нашого села Нові Петликівці.

Географія

За Зеленою, у яру, під лісом, криються від людського ока та від подільських вітрів і сніговиць Старі Петликівці.

На північно — східних полях від Старих Петликовець трохи далі від тернопільської траси на рівнинній території виросли Нові Петликівці. Сьогодні територія села займає 321 га з кількістю дворів 214.

Історія села

Петликівці на фрагменті спеціальної мапи України Боплана, 1650

«Slovnik Geograficzny…» із 1887 року подає, що Петликівці — це селище в степу. Лежить воно на південних границях струсівських степів, які тепер заорані.

З розповіді жителя села Знака Дмитра Григоровича 1923 року народження Нові Петликівці були засновані в 1805—1810 роках. Про це він знає від свого батька.

В той час на полях, які сьогодні належать Новим Петликівцям, були селянські наділи Старих Петликовець, Білявинець, Осівець, Бобулинець, а також тут були панські поля.

Першими заселили село Добрянські, Романчуки з Романівки і Луці з Бобулинець. Поселилися вони на місці сучасної вулиці Шкільної. Потім прийшли сюди жити Неділеньки, Єднаки, Знаки з Білявинець, Приймаки, Мулики, Литвинки зі Старих Петликовець, Яцишин, Вонсяки, Когути з Бобулинець, Явнюки, Теленюки з Осівець, Крушельницькі з Киданова.

Також селилися тут люди, які працювали в панів форналями (слугами). Вони брали шлюб і залишалися вже у Нових Петликівцях. Це Романіви із Зубреця і, звичайно, інші.

На місці сучасної вулиці Фільвароцька був фільварок графа Коритовського. Звідси і назва вулиці. Сам граф жив у Заліщиках, а тут були його поля. На полях люди відробляли панщину до 1848 року, безпосередньо керували господарством посесори.

У західній частині села виросла вулиця Киданівська, мабуть тому, що розміщена вона в сторону сусіднього села Киданів.

Вздовж північно — східної частини села простягаються луги, що і стало приводом назви вулиці Лугової. Ця вулиця заселилася найпізніше. З переселенням до села поляків виникла вулиця Варшавська. Тут жили Домбровські, Мишковські, Домські, Гречинські.

Діяли «Просвіта» та інші товариства.

До 19 липня 2020 року належало до Бучацького району^[1].

З 11 грудня 2020 року належить до Бучацької міської громади^[2].

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610168, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

зареєстровано 444 виборці, явка 53,38%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 18,45%, за «Європейську Солідарність» — 17,60%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 17,17%.^[3] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 45,69%, за Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів) — 12,07%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 10,78%^[4].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	661	99.25%
російська	3	0.45%
румунська	1	0.15%
болгарська	1	0.15%
Усього	666	100%

Релігія

церква Успіння Пресвятої Богородиці (1890, УГКЦ, кам'яна)
церква Успіння Пресвятої Богородиці (1991, ПЦУ, кам'яна)

Персоналії

Працювали

у селі учителем працював Володимир Гаврилишин — український юрист, учитель, краєзнавець і активіст;

Див. також

Старі Петликівці

Галерея

Дорога в село
Церква Успіння Пресвятої Богородиці ПЦУ
Церква Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ
Статуя Божої Матері
Символічна могила Борцям за волю України

Примітки

↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 95 (довідка)
↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 98 (довідка)
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

Єднак Т., Яворський Г. Нові Петликівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 640. — ISBN 966-528-199-2.
Приймак М., Уніят В. Нові Петликівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 625—626. — ISBN 978-966-457-228-3.
Petlikowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 24. (пол.) — S. 24. (пол.)

Посилання

«Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля»

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[2] Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»

[Підсумки_голосування_на_виборчих_дільницях_у_загальнодержавному_виборчому_окрузі_в_межах_ОВО_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-3] Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 95 (довідка)

[Відомості_про_підрахунок_голосів_виборців_на_виборчих_дільницях_одномандатного_виборчого_округу_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-4] Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 98 (довідка)

[ukr-socialdata-mova-2001-5] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]