Ньютон-ле-Віллоус
Ньютон-ле-Віллоуз (англ. Newton-le-Willows) — ринкове містечко в столичному районі Сент-Хеленс, Мерсісайд, Англія. Населення за переписом 2011 році становило 22,114 чол.,[1]. Ньютон-ле-Віллоус знаходиться на східній околиці Сент-Хеленс, на південь від Вігана та на північ від Воррінгтона.
Ньютон-ле-Віллоус Newton-le-Willows | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Ньютон-ле-Віллоус головна вулиця | ||||||||
Основні дані | ||||||||
53°27′00″ пн. ш. 2°37′59″ зх. д. / 53.45° пн. ш. 2.633° зх. д. | ||||||||
Країна | Велика Британія | |||||||
Регіон | Північно-Західна Англія | |||||||
Межує з
| ||||||||
Населення | 22,114 (2011) | |||||||
Телефонний код | (+44) 01925 | |||||||
Часовий пояс | UTC+0 | |||||||
GeoNames | 2641546, 2641548 | |||||||
OSM | ↑173478 ·R (Сент-Геленс) | |||||||
Поштові індекси | WA12 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Ньютон-ле-Віллоус у Вікісховищі |
Містечко Ньютон історично було здебільшого пасовищним угіддям, гірничодобувна промисловість з часом поширювалася з півночі та заходу. Містечко (у той час його часто називають Ньютоном у Мейкерсфілді) задокументовано принаймні з 12 століття. На початку 19 століття в містечку відбувся значний розвиток міст для підтримки будівництва Ліверпульської та Манчестерської залізниці. Наявність каналу Санкі, що проходить через долину Санкі, викликало необхідність будівництва віадука Санкі Джорджем Стефенсоном, і місто Ерлстаун розвинулося навколо промислових заводів. Ерлстаун поступово став адміністративним і комерційним центром містечка, а історичний ринок і ярмарки перемістилися на спеціально побудовану площу.
Історія
ред.До норманського завоювання Ньютон був головою сотні. Сотня Судного дня була оцінена в п’ять гайд, одна з яких включала Ньютона. Господарем садиби був Едуард Сповідник після його смерті в 1066 році. Сотню Ньютона згодом об'єднали з сотнями Воррінгтона та Дербі, щоб сформувати сотню Вест-Дербі[2][3].
Примітки
ред.- ↑ Town population 2011. Процитовано 13 січня 2015.
- ↑ James, Alan (2019), Brittonic Language in the Old North (PDF), SPNS, 2: 198
- ↑ Newton in Makerfield, Nottingham University, процитовано 4 березня 2015
Це незавершена стаття з географії Англії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |