Нібилескея дрібноланцюжкова
Нібилескея дрібноланцюжкова (Pseudoleskeella catenulata) — вид мохів порядку гіпнобрієвих (Hypnales)[1].
Нібилескея дрібноланцюжкова | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Відділ: | Мохи (Bryophyta) |
Клас: | Листостеблові (Bryopsida) |
Підклас: | Брієві (Bryidae) |
Порядок: | Сонмохальні (Hypnales) |
Родина: | Pseudoleskeellaceae |
Рід: | Нібилескея (Pseudoleskeella) |
Вид: | P. catenulata
|
Біноміальна назва | |
Pseudoleskeella catenulata (Brid. ex Schrad.) Kindb.
|
Поширення
ред.Ареал охоплює такі частини світу: Європа, Північна Америка, Азія[2].
Мох світлолюбний, росте на вапнякових скелях у відкритих і напівзатінених місцях. Однак уникає дуже теплих, відкритих місць на низькій висоті.
Характеристика
ред.Утворює тонкі, щільні, від оливково-зелених до коричнево-зелених, неблискучі газони. Тонкі рослини з лежачими стеблами довжиною від 3 до 6 сантиметрів нерівномірно розгалужені, частково прямовисні, ниткоподібні гілки густо облистнені. Листки стебла 0.75 мм, коротко- і косо- загострені від широко-яйцюватої злегка зморшкуватої основи, з плоскими і цілісними краями і з міцним ребром, що тягнеться приблизно до середини листа. Листки гілок дрібніші й вужчі, ребро нечітке. Коробочкові ніжки 1.0–1.5 см. Коробочка циліндрична, зігнута і нахилена. Дрібнобугоркові спори мають розмір від 12 до 18 мікрометрів. Однак плодоносить вид дуже рідко.
Примітки
ред.- ↑ Pseudoleskeella catenulata. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 22.05.2024.
- ↑ Pseudoleskeella catenulata. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 22.05.2024.
Джерела
ред.- Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5.
- Martin Nebel, Georg Philippi (Hrsg.): Die Moose Baden-Württembergs. Band 2: Spezieller Teil, (Bryophytina II, Schistostegales bis Hypnobryales). Ulmer, Stuttgart 2001, ISBN 3-8001-3530-2.