Нікколо́ Альберга́ті (італ. Niccolò Albergati, *1373, Болонья, Італія — †9 травня 1443, Сієна, Італія) — італійський кардинал та дипломат.

Нікколо Альбергаті
Народивсяне раніше 1373 і не пізніше 1375, 23 лютого 1373 або 1375[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Болонья, Папська держава Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер9 травня 1443 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сієна, Тоскана, Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Папська держава Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдипломат, католицький священник, католицький єпископ Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materБолонський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовіталійська[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадакардинал[4] і дієцезійний єпископ Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіякатолицька церква[4] Редагувати інформацію у Вікіданих

Біографія

ред.

Альбергаті народився в Болоньї. У 1394 році вступає в орден картузіанців. Підтримує папу Мартина V.

У 1417 році призначений єпископом Болоньї. Розбудовує рідне місто, створюючи центри освіти.

При різних папах виконує функції дипломата. Відвідує Францію та держави Італії. Заміщає Євгенія IV на конгресі в Аррасі (Франція).

У 1426 призначений кардиналом у «Церкві Святого хреста в Єрусалимі» в Римі. Брав участь в Базельському соборі (1439) і відкрив Флорентійський собор, який сприяв зближенню католицької та православної церков.

Помер 9 травня 1443 року в місті Сієна, Італія.

25 вересня 1744 року Альбергаті оголошено святим католицької церкви.

Примітки

ред.

Посилання

ред.