Обговорення:Черкаси
Ця стаття була кандидатом у добрі. Див. сторінку обговорення. Відправлена на допрацювання 25 вересня 2009 року. |
Ця стаття була визнана доброю. Див. сторінку обговорення. Статус надано 19 березня 2010 року. Згодом вона отримала статус вибраної. |
Ця стаття належить до вибраних статей. Див. сторінку обговорення. Вибрана 24 квітня 2010 року. |
Як вставити відстань? Чому в "редагувати" нічого такого немає?!
- Її банально дне додали у шаблон міста. Треба глянути Шаблон:Місто, може там є копі-пейс код і додати відсутні команди. АБо дописати--A l b e d o ® 16:07, 23 жовтня 2006 (UTC)
Історія
ред.ІМХО, місто заслуговує на окрему статтю з історії. В основній статті варто лишити тільки основні дати--Kamelot 17:51, 8 серпня 2009 (UTC)
- Погоджуюсь... --Turzh 18:07, 8 серпня 2009 (UTC)
Мені соромно за Вікі. Історії Києва ще нема. Давай починати з чогось--Kamelot 18:09, 8 серпня 2009 (UTC)
- Чесно кажучи, над Київом (статею) теж можна було б попрацювати ще. Щодо Історії Черкас (сподіваюсь), як і відповідний розділ у статті про місто — це за Вальдимаром, я узявся за розділи культури, освіти, медицини, пам'яток тощо, до написання розділу про історю можу лише долучитися. Крім того, наразі маю бажання дописати Кіровоград і виставити на добру... --Turzh 18:13, 8 серпня 2009 (UTC)
- Кіровоград давно пора. Але чекай і критику від мене--Kamelot 18:16, 8 серпня 2009 (UTC)
- Давай відразу в Обговорення:Кіровоград. Ти ж знаєш, я витратив чимало часу і сил на статтю. Відразу заувага: розділ історії в статті Кіровоград на відсотків 50-70 буде переписано, так що поки чекаю на критику решти розділів... --Turzh 19:01, 8 сД
- Кіровоград давно пора. Але чекай і критику від мене--Kamelot 18:16, 8 серпня 2009 (UTC)
- Чесно кажучи, над Київом (статею) теж можна було б попрацювати ще. Щодо Історії Черкас (сподіваюсь), як і відповідний розділ у статті про місто — це за Вальдимаром, я узявся за розділи культури, освіти, медицини, пам'яток тощо, до написання розділу про історю можу лише долучитися. Крім того, наразі маю бажання дописати Кіровоград і виставити на добру... --Turzh 18:13, 8 серпня 2009 (UTC)
Давайте запропонуємо цю статю, як добру--Anton Vedula 15:24, 13 вересня 2009 (UTC)
- О, до речі, Антоне, а ти часом не фотограф (=власник чи зможеш десь узяти цифровика) ? Треба декілька фото з Черкас для УкрВікі... Зможеш допомогти ? Щодо виставлення цієї або будь-якої іншої статті для голосування на добру. Ти можеш це зробити і сам, ця ініціатива доступна кожному, бери і виставляй. Щодо авторства статті — я взявся її дописувати, коли вона була 24 Мб і довів до 94 Мб, також значно над статею потрудився Користувач:Вальдимар (зокрема розділ історії та створив окрему статтю про історію міста), тому пропоную указати 2 основних авторів (мене і Вальдимара). --Turzh 16:48, 13 вересня 2009 (UTC)
- Я згоден з моїм земляком, давайте висунемо на добру. Вже мінімум 3 голоси є . --Вальдимар 16:58, 13 вересня 2009 (UTC)
На добру
ред.Черкащина, моя Батьківщина, тому буду трохи прискіпливим перед голосуванням.
- Населення — не відображений сучасний етнічний стан. Я думаю що дані перепису 2001 року можна знайти--Kamelot 06:22, 15 вересня 2009 (UTC)
- я не знайшов; є якраз по Черкащині, а не конкретно Черкасам. --Turzh 06:30, 15 вересня 2009 (UTC)
- Стаття цікава. Я поставлю голос за, але з натяжкою. Не враховані правила типографіки, багато скорочень і саме головне ніде не сказано, що Черкаси — велике село. Я не знаю співвідношення, але приватний сектор в місті дуже великий.--Kamelot 06:39, 15 вересня 2009 (UTC)
- а Полтава, а Кіровоград ? Приватний сектор, часто дуже великий, є невід'ємною рисою міст Центральної (і не тільки) України. --Turzh 06:43, 15 вересня 2009 (UTC)
- Стаття цікава. Я поставлю голос за, але з натяжкою. Не враховані правила типографіки, багато скорочень і саме головне ніде не сказано, що Черкаси — велике село. Я не знаю співвідношення, але приватний сектор в місті дуже великий.--Kamelot 06:39, 15 вересня 2009 (UTC)
- я не знайшов; є якраз по Черкащині, а не конкретно Черкасам. --Turzh 06:30, 15 вересня 2009 (UTC)
Розділ "Історія"
ред.У мене є кілька загальних зауважень до розділу «Історія». По-перше, у розділі є багато інформації і це добре. По-друге, є проблема із посиланнями на джерела. У секції є кілька цитат з листів, документів тощо. Напр. «а нижче, Мошни чотири милі, на Дніпровий град Черкаси» — варто було вказати посилання, звідки взято цитату, тобто конкретно таке то видання така-то сторінка. По-третє, «Дехто із дослідників заснування Черкас відносить до татарського періоду» — хто саме з дослідників, у яких працях висвітлена ця позиція? … Поки що все --Tomahiv 19:43, 19 вересня 2009 (UTC)
Зауваження щодо відстаней
ред.Інформацію щодо відстаней до Києва залізницею, автошляхами і фізичну також треба підкріплювати джерелами, адже ж дані не бралися зі стелі. Це вказано у якомусь атласі чи довіднику. І це важливо. Позаяк, з власного досвіду знаю, часто буває, що у різних посібниках подаються різні відстані. --Tomahiv 19:47, 19 вересня 2009 (UTC)
Звільнили vs окупували
ред.Цю тему теж варто нейтралізувати. Мені однаково чужі як погляди основних авторів статті, так і погляди Vasyl` Babych. Але не можна визнавати доброю статтю де принаймні не зроблено спроб піти назустріч один одному, і має місце заморожений конфлікт.
Мої пропозиції такі - речення У серпні 1941 року тут пройшли кровопролитні бої за місто, а у грудні 1943 року воно було вже звільнене від німецької окупації змінити на У серпні 1941 року після кровопролитних боїв, місто було окуповано німецькими військами, а в грудні 1943 місто (знову?) перейшло під контроль радянських військ. Щоб залишилася й інша точка зору, - пам'ятник напевно має офіційну назву (?), і там вказано саме "за звільнення". Якщо ви живете в Черкасах, було б добре про це все точно, з документами дізнатися, якщо у вас буде така можливість звичайно.
Маю надію, що такий варіант задовольнить обидві сторони, і винесе конфлікт хоча б у статтю Історія Черкас. Гм, зараз подивився цю статтю, там подібний конфлікт не піднімається взагалі, що чудово. Тоді може вищевказана заміна взагалі прибере цей конфлікт. --Adept 17:22, 21 вересня 2009 (UTC)
- Можна на мій погляд написати "відвойовано радянськими військами", десь ми вже цей компроміс застосовували в подібній ситуації.
- Мене більше хвилює опис 1910-х - 1920-х років, де проглядає прабільшовицька позиція ("яким заважали червоні партизани", "Було розстріляно багато більшовиків" - все це якось однобоко виглядає). В той же час незрозуміло, чи входило місто до складу УНР, чи відобразилась у житті міста якось політика Скоропадського. На мій погляд це дуже дивно для української вікіпедії обійти такі питання у статті номінованій на добру. --А1 18:31, 21 вересня 2009 (UTC)
- Щодо підпису до малюнку, то пропоную змінити його на "Гармата — пам'ятний знак «воїнам-визволителям 254 Черкаської стрілецької дивізії» у Черкасах". Приблизно під таким ім'ям файл і завантажено, до речі. Таким чином, це ніби цитата, і нейтральність не порушено. (Тут фраза «воїнам-визволителям» є радянським ідеологічним штампом, але ж це цитата!)
- Речення «У серпні 1941 року тут пройшли кровопролитні бої за місто, а у грудні 1943 року воно було вже звільнене від німецької окупації» замінити на «У серпні 1941 року тут пройшли кровопролитні бої за місто, а у грудні 1943 року місто було взяте Червоною Армією». Таким чином, можна і подати історичні факти, і уникнути оціночних понять «Окупація/Визволення». Які будуть думки? --Vasyl` Babych 18:42, 21 вересня 2009 (UTC)
- В тексті подаються факти про німецьку окупацію (тут всі згодні) та про звільнення з-під неї (з цим думаю теж згодні). То в чому проблема, не розумію? Наголошую, що пан Василь спеціально розкручує дану проблему через свої політичні переконання. --Вальдимар 18:53, 21 вересня 2009 (UTC)
- В пана Василя виникають проблеми саме з уточнення військ, які звільняли місто з-під німецької окупації. Хіба в цьому повинні виникати проблеми. З військової точки зору місто може бути окупованим і звільненим з-під неї. Інших варіантів не буває. --Вальдимар 19:00, 21 вересня 2009 (UTC)
- В тексті подаються факти про німецьку окупацію (тут всі згодні) та про звільнення з-під неї (з цим думаю теж згодні). То в чому проблема, не розумію? Наголошую, що пан Василь спеціально розкручує дану проблему через свої політичні переконання. --Вальдимар 18:53, 21 вересня 2009 (UTC)
P.S.Хай пан Василь приїде до міста та розпитає тих ветеранів, які ще лишились, було місто звільнене, чи було захоплене іншими військами. Я думаю, що він не знайде таких людей, які б підтримали його. А те що саме його погляди на війну, та давайте просто візьмемо не всю війну, а саме певний період та певне місце - німецьку окупацію Черкас та його звільнення з-під неї, досить упереджені та не відповідаю дійсності. Я не можу судити про війну, яка проходила не за мого життя і за сотні кілометри від мене. Але коли мені розповідають старші люди, які пережили війну, а саме черкасці, то я вважаю себе більш обізнаним з цього питання анжі шановний пан Василь. --Вальдимар 19:00, 21 вересня 2009 (UTC)
- Не бачу «ненейтрального» в пропозиції з боку Бабича. Голі факти, не без боїв же увійшли у місто. Проте якщо пане Вальдимаре хоче висвітлити саме визвольний аспект, то потрібно просто навести факти німецьких злодіянь, спогади та світлини про зустріч визволителів місцевими жителями — це й буде енциклопедійний підхід — голі факти, а оціночні судження — справи читача. --Dim Grits 18:45, 24 вересня 2009 (UTC)
- А що, слово «взяте» не вказує на те, що за місто були бої? (Якби не так, то було б «зайняте») У цій статті вистачить і згадки про те, що місто перейшло із рук в руки, а детальний опис треба залишити для статті Історія Черкас --Vasyl` Babych 06:47, 25 вересня 2009 (UTC)
Шаблон НТЗ
ред.Прошу дати обґрунтування. Статтю поки що захистив від непродуктивної війни правок. --А1 18:24, 21 вересня 2009 (UTC)
- Самі терміни «окупація/звільнення» в основному тексті статті (тобто, не цитати) для енциклопедії НЕПРИЙНЯТНІ тому, що є ОЦІНОЧНИМИ і НЕНЕЙТРАЛЬНИМИ. Детально все розписано у обговоренні на добру у розділі «Утримуюсь». Але суть проблеми я виклав одним реченням. --Vasyl` Babych 18:30, 21 вересня 2009 (UTC)
- Все просто. В той період радянська окупація змінилась нациською, тому твердження «звільнення від німецької окупації» нейтральне. Не нейтрально було б, коли «Радянські війська визволили місто»--Kamelot 18:44, 21 вересня 2009 (UTC)
- Тоді, за Вашою логікою, про взяття міста німцями треба писати як про «звільнення від радянської окупації?» Я просто в шоці... А чи не простіше уникнути самих слів «окупація» і «визволення»?
- І все-таки, про логіку: якщо СРСР — окупанти, і Третій Райх — окупанти, (я вірно вас зрозумів?) то логічно, що недоречно описувати перехід міста із рук в руки як «визволення?» Чи не так? --Vasyl` Babych 19:33, 21 вересня 2009 (UTC)
- Підтримую Камелота, в тексті звучить, що місто було звільнене від німецької окупації. Для кого і для чого це проходило не вказується, що є нейтральним з усіх сторін. Пан Василь же спеціально розкручує проблему через свої політичні переконання. Тому я наголошую на тому, щоб лишити початковий варіант. --Вальдимар 18:51, 21 вересня 2009 (UTC)
- Мені більше імпонує варіант "взяте" або "відвойоване", бо інакше відкривається простір і для симетричних тверджень у дусі "німецькі війська звільнили місто від радянської окупації". --А1 19:31, 21 вересня 2009 (UTC)
- Не враховано позицію націонал-соціалістів (Третього Райху), для яких взяття міста було одним епізодом зі «Східного походу» а не, бачите, «окупацією». Рівно як і, відповідно, взяття міста Червоною Армією — «визволенням».
- P.S. Я особисто нацистську ідеологію і точку зору у даному питанні НЕ поділяю. --Vasyl` Babych 19:33, 21 вересня 2009 (UTC)
Стосовно періоду українсько-радянської війни
ред.Прошу обговорити нейтральність і взагалі якість цієї частини розділу. У мене викликають сумніви наступні моменти:
- більшовицька революційна хвиля докотилась і до Черкас - твердження не зовсім зрозуміле, взагалі незрозуміло яким чином більшовики взяли владу в Черкасах.
- делегатом від міста був Т. Г.Нестеренко. - посилання веде на дисамбіг. Слід уточнити.
- яким заважали червоні партизани - що означає "заважали"?
- в місті знову була встановлена радянська влада - знов питання, яким чином?
- в травні влада перейшла до війська Григор'єва. - тут незрозуміло, чому в попередніх випадках автор пише "радянська влада", а тут називає прізвище. Насправді-то йдеться про перехід міста під владу УНР.
- Було розстріляно багато більшовиків - знов-таки опис автором жертв серед більшовиків і при цьому відсутність згадки про червоний терор тих же часів викликає певні сумніви. --А1 19:30, 21 вересня 2009 (UTC)
- Згоден, розділ має багацько логічних хиб, але поскільки тут не має аж такої відвертої ненейтральності як щодо висвітлення періоду 2 світової, то я поки не хочу його чіпати. Про все по порядку. --Vasyl` Babych 19:39, 21 вересня 2009 (UTC)
- Добре. Але чи не маєте матеріалів по темі? Швидке гуглення дало мені поки лише статтю "Директорія на Черкащині" і один стислий абзац. Тут би допомога істориків потрібна, це важливий момент. --А1 19:45, 21 вересня 2009 (UTC)
Явна помилка у твердженні про 17 школу
ред.У тексті написано:
"І дотепер у деяких зі «старих» шкіл отримують освіту — так у приміщенні, де була приватна жіноча гімназія Самойловської, зараз міститься спеціалізована школа 1-3 ступенів N17 (Асоційована школа ЮНЕСКО)."
На офіційному сайті 17 школи (fml17.ck.ua) є фотографія "Так будувалась наша школа у 1956-1957". Незмінним від гімназії Самойловської лишилося ТІЛЬКИ МІСЦЕ.
З якого дива дамба перетворює Черкаси на значний транспортний вузол?
ред.У статті написано: "1961 року, з будівництвом Кременчуцької ГЕС та утворенням Кременчуцького водосховища, через новостворене «Черкаське море» зводять найдовшу в Україні дамбу з мостом довжиною до 15 км. Це перетворило Черкаси на значний транспортний вузол."
Категорично не згоден з тим, що дамба + міст (які, за неофіційною інформацією, є головною перешкодою електрифікації ділянки Гребінка--Сміла) яким би то не було чином сприяють ролі Черкас як транспортного вузла. Та й взагалі спірно, чи є Черкаси значним транспортним вузлом.
- В 1960-их роках, коли будувалось Кременчуцьке водосховище, був проект будівництва трансукраїнської автомагістралі Львів-Донецьк, яка б пройшла через Дніпро в районі Черкас. Але з розширенням водосховища паралельно почали будувати велику дамбу та міст. Це все робилось поспіхом, тому що водосховище швидко наповнювалось водою. Через це дамба на лівому березі не під прямим кутом заходить, а повертає на північ і проходить ще з 2 км паралельно берегу. Згідно цього проекту відбулось розширення автодороги Черкаси-Сміла. А значимість міста після будівництва дамби зросла через те, що переправитись через Дніпро можна було лише в Каневі або Кременчуці. Тому автопотік та залізничний рух значно збільшився. --Вальдимар 11:30, 7 березня 2010 (UTC)
- Конфігурація дамби відповідає можливим гідро-динамічним навантаженням на неї. Тому її форма цілком проектна :) Якщо уважно придивитися на ділянку біля села Чапаївка, та уявлено продовжити цю пряму в напрямку Черкас, то ви практично вийдете на напорямок та місце розташування старого мосту через Дніпро, який був в районі трохи вище за течією від сучасного рячкового вокзалу. А якщо вигнути невеличкою дугою, то точно стукуєте цю ділянку з місцем старого зруйнованого залізничного мосту. Просто щоб не перекладати багато нових кілометрів залізниці, просто використали на лівому березі те, що було вже давно збудовано. Я навіть не можу зараз Вам сказати коли... Навіть цікаво. Але значно пізніше за будівництво станції ім. Бобринського в Смілі... :) (Буду шукати в джерелах, самому стало цікаво). Доречі, мост старий про який йде мова був дерев`яним, був ще один міст в районі вулиці Замковій (Нині узвіз між Чайкою та Музучилищем). Опори цього мосту добре видно в воді. Так що коли будувалося водосховище все було ретельно прораховано. Попри те, що ми ніби то багато знаємо про минуле Черкас, ніхто доси не зробив принаймі детальної реконструкції плану старого міста та його околиць. Але б саме це було б дуже цікавим.
- Не чув, про те, що планувалося в 50-60 рр. збудувати автомагістраль повз Черкаси. Просто цікава інформація, не могли б ви дати хоч якесь посилання, або направити на джерело інформації. Але що стосується розширення траси Черкаси-Сміла, то воно сталося в 80-роки. Точніше, дорогу розширену завершили та відкрили ділянку навколо Білазір`я задається в 1986-87 р.. Але зверніть увгу на багато шляхів, що будувалися часи СРСР - було зроблено все для того, щоб колись добудувати ще одну подвійну смугу руху. Так що тоді дуже добре думали за майбутні перспективи.
- Ще про транспортний потік - на час будівництва водосховища переправ через Дніпро було практично стільки ж що й зараз. ЗВниз ща течією від черкас приблизно в 40 км на правому березі було місто Градіжськ там був паром. Але фактично транспортний потік через Черкаси від залиття водосховища не збільшився. На це скоріш вплинув стрімкий промисловий розвиток Черкас, що почався в 60-х роках.
Про коректність редагувань
ред.Шановний Вальдимар!
Я так розумію, що мета цієї статті багатобічна інформація про місто. Чому тут присутні намагання перетворити окремі глави на суцільні рекламні посилання? Це стосується і статей про ЗМІ, про готелі міста, тощо. Навіщо ставити таблицю з частотним розкладом місцевих фм-радіостанцій? За цією логікою можна дійти до того, що на сторінці буду друкуватися детальний опис промисловості, план-схеми підприємств, тощо... Навіщо ця деталізція? Я вже не нагадую на безліч зовнішніх посилань на сайт власника радіостанцій. Не використовуйте цю сторінку для реклами. Це суперечить правилам редагування та створення статей. Де ви в центрі міста побачили скляні хмарочоси? Дивно про це читати. Перед тим як писати, варто побувати, принаймі, в центрі міста. Про Леніна: До чого тут така політична заангажованість? "Єдине місто, де немає Леніна..." Це ваші особисті погляди. Не більше. Про демонтаж пам`ятника інформацію легко знайти в мережі. Ви будете продовжувати стверджувати, що то був звичайний "демонтаж"?!!! Про промисловість в роки незалежності. Вам невідомо про те, що Хімреактив збанкротував, а на його території діє лише виробництво кількох арендарів? Майновий комплекс продається... --Amigo-ua 10:50, 7 березня 2010 (UTC)
- Я не знаю Вас пане аноніму, тому відповідати буду строго. В центрі Черкас я був, наприклад, сьогодні зранку - їздив дитині кошеня купляти. А буваю я там майже кожен день. Скляний хмарочос - це наприклад Сіті-Центр. Може і не хмарочос, але скляний (можна було б прибрати тільки слово хмарочос). Реклами в статті ніякої, окрім Антени я не бачу і її там не буде - це я гарантую. Таблиця з радіо нічого поганого для статті не дає, а навпаки показує їхню різноманітність. Якщо Ви краще глянете історію статті, то, навпаки, побачите, що я перетворив статтю з чисто довідкового буклету і справжню статтю. Про нібито заангажованість писав не я, але я підтримую це речення. А тому таких вже мінімум двоє, значить це не тільки моя думку. На Хімреактиві працює моя хрещена мати, тому інформація про роботу його на 25% є дійсною. Арендарі - це просто зміна власника, але виробництво йде, хоча й такої продукції, як раніше. Давайте домовимось, перед тим як видаляти і потім песимістично описувати місто, в якому до речі окрім мене живете і Ви, порадьтеся з авторами статті, до якої Ви не доклали таких вже й значних зусиль. --Вальдимар 11:15, 7 березня 2010 (UTC)
1.Хімреактив - як можна вважати хімічним підприємство, яке розфасовує в тару хімічні суміши, доречі, не власного виробництва??? Хімреатив як державне підприємство хімічного та військового профілю перестало існувати. Яущо вам це не відоме, заглянте до офіційних паперів. Зміна власника ролі в даному випадку не грає. Підприємство Вамп це не хімреактив. :) 2. Хмаарочоси. З яких пір 5-поверхова будівля з скла, згоден, з огляду на все інше досить пристойна, є ХМАРОЧОСОМ?!!! Досить прикро, якщо хтось начитавшись нашої з вами творчості буде шукати в нашому місті хмарочоси та шикарні торгівельні комплекси. Принймі в центрі. 3.Про рекламу. Рекламу Антени я не побачив. Але неозброєним оком видно намагання протиснути зірковість до убогого готелю та прорекламувати маловідому в місті газету, яка, до речі, в даний час не виходить... Про ваше бачення культурного життя Черкас я вже мовчу - до 2008 року в місті жили папуаси.
Давайте дійсно конструктивно упорядковувати та доповнювати цю статтю. Я згоден з деякими зауваженнями до вас - ви доволі сміливо редагуєте тексти. Інколи ваші редагування недоречні. --Amigo-ua 14:37, 7 березня 2010 (UTC)
- Мені дивно як Ви патріотично відноситесь до написання статті. Наша енциклопедія є відкритою для всього світу. І мені дивно бачити як українці вгружають у багнюку свою Україну, щоб виставити гарно перед світом. За кордоном і так люди або не чули про Україну, або чули щось обов'язково погане. Я згоден, що реально наша країна сидить у ..., але це не повинно нас спонукати відноситись тут, на теренах Вікі, негативно до Батьківщини, хай вона навіть буде малою для когось. І я не дозволю, щоб моє місто втоптували у цю багнюку. Так, воно не ідеальне, але й не найгірше у державі. Якщо такими темпами писати про всі міста, то про нашу вікі будуть казати: А це, там де українці на свою Україну ллють багнюку. Для цього є політичні сайти. Пишіть там. --Вальдимар 16:21, 7 березня 2010 (UTC)
- P.S. Сіті-Центр має 9,5 поверхів, а не 5. Підіть порахуйте. --Вальдимар 16:21, 7 березня 2010 (UTC)
Мда...Буду знати, що в Черкасах хмарочосом вважається будівля в 9 поверхів... Стосовно вашої політичної промови - ви не за адресою. Йдіть на безліч політичних сайтів і там боріться з ким завгодно і чим завгодно. Не за адресою ці сентенції. Особисто мене вони мало цікавлять. Стосовно того, що ми з вами таки знайшли певний консенсус у редагуванні радує. Тільки питання - чому ви так вперто наполягаєте, що фестивальний рух в Черкасах почався в 2008 році???? Я напевне доповню цю рубрику біль детальною інформацією про фестивалі, які відбувалися у місті в середині 90-х. А то так дійсно виявляється що в місті раніш жили дикуни. Чи не так? Про фестиваль байкерів - шановний, будьте більш терпимими до чужих поглядів і буде вм щастя. Фестиваль "Тарасова гора" вважається Черкаським, навіть попри те, що він формально проводиться в Чапаївці. Доречі, це найвідоміший та найчисленіший з наших фестивалів. P.S. Патріотизм не в тому, щоб прикрашати реальність побрехеньками. Патріотизм є в тому, щоб змінювати цю реальність... А політичний піар не входить в функції W. --Amigo-ua 17:48, 7 березня 2010 (UTC)
- Пане Вальдимар, Amigo-ua правий — ми повинні бути нейтральними та неупередженими. І, навіть якщо навколо нас повна срака, то ми так і маємо писати. Любов виявляється не в заміні реальності мрією, а в тому, напишемо ми «анальний отвір» чи «дупця». Так, статті потрібно писати з любов'ю, але ця любов не повинна ставати на шляху неупередженості та нейтральності, — Johnny 18:04, 7 березня 2010 (UTC)
- Пане Джонні, я не намагаюся переконати когось брехати задля краси. Я намагаюсь це робити якомога коректніше, щоб освічена людина прочитала не тільки текст, але й між рядками, а неосвіченій і того буде з головою. Я полюбляю свою країну (не державу) і своє рідне місто, а Ви полюляєте своє - Львів (якщо я правильно зрозумів). Але у Вашій статті я, наприклад, не побачив такого стрімкого та крайнього негативу, хоча проблем там (у Львові) теж багато. --Вальдимар 21:42, 7 березня 2010 (UTC)
- Про хмарочос я ще зразу сказав, що помилився (дивись набагато вище), то чому треба повторювати і чіплятись за них багато разів. Я не політик і політичних промов ніде не відображав. Перед тим як говорити, краще перевірте ким, що і коли написано. Про фестивальний рух, який ніби почався з 2008 року - я і не стверджував теє. Про байкерів може хай і буде, але ж помилки слід виправляти (і не тільки там). Про P.S. - Вкажіть, будь-ласка, де я прикрашав реальність побрехеньками, а щодо політики - то я прошу більше таких фраз в мій бік не кидати - я не політик і до неї відношусь негативно. --Вальдимар 21:12, 7 березня 2010 (UTC)
- Про політику я висновок зробив після ознайомлення з вашою патріотичною промовою. Давайте не будемо сваритися - здається справа зрушилася і ми почали робити конструктивно. Про байкерів - не беріть на себе, будьласка, функції роздавати всім оцінки. Людям це не подобається і викликає обгрунтоване обурення. Скільки людей - стільки і думок. Але є правила. І давайте їм відповідати. Про політику взагалі на цьому сайті ні хто не збирався говорити. Просто тут вона недоречна. Неупередженість виключає оціночні судження. Припущення - лише, можливо, в галузі та розрізі наукових, історичних, мистецьких, тощо припущень. Це важливий принцип. З повагою, --A@miGo 21:40, 7 березня 2010 (UTC)
- Про хмарочос я ще зразу сказав, що помилився (дивись набагато вище), то чому треба повторювати і чіплятись за них багато разів. Я не політик і політичних промов ніде не відображав. Перед тим як говорити, краще перевірте ким, що і коли написано. Про фестивальний рух, який ніби почався з 2008 року - я і не стверджував теє. Про байкерів може хай і буде, але ж помилки слід виправляти (і не тільки там). Про P.S. - Вкажіть, будь-ласка, де я прикрашав реальність побрехеньками, а щодо політики - то я прошу більше таких фраз в мій бік не кидати - я не політик і до неї відношусь негативно. --Вальдимар 21:12, 7 березня 2010 (UTC)
Панорама
ред.Якщо в Черкасах є річковий транспорт, то чи є можливість зробити панораму прибережної частини міста? --Tomahiv 21:34, 7 березня 2010 (UTC)
- Це слід робити навесні або влітку. Взимку це проблематично і точно ніякої краси. --Вальдимар 21:35, 7 березня 2010 (UTC)
- То навесні чи влітку можна очікувати, що така панорама завантажиться у Вікіпедію :) ? --Tomahiv 21:38, 7 березня 2010 (UTC)
- Звісно можна, особливо гарно вночі, коли місто світиться. --Вальдимар 21:44, 7 березня 2010 (UTC)
- Підтримую. Все це можливо. Але, думаю, це буде масштабно, але, нажаль, маложивописно. "Фронт" міста вздовж Дніпра становить приблизно 15 км. Якщо фотографувати з лівого берега (у мене таких фото безліч) то Черкаси виглядають як якийсь таємничій континент :)))) Підготую днями кілька фото.--A@miGo 21:46, 7 березня 2010 (UTC)
- Слід фотографувати з мосту в бік Митниці. Я колись з мильнички пробував - гарно виходить. --Вальдимар 21:47, 7 березня 2010 (UTC)
- Підтримую. Все це можливо. Але, думаю, це буде масштабно, але, нажаль, маложивописно. "Фронт" міста вздовж Дніпра становить приблизно 15 км. Якщо фотографувати з лівого берега (у мене таких фото безліч) то Черкаси виглядають як якийсь таємничій континент :)))) Підготую днями кілька фото.--A@miGo 21:46, 7 березня 2010 (UTC)
- Звісно можна, особливо гарно вночі, коли місто світиться. --Вальдимар 21:44, 7 березня 2010 (UTC)
- То навесні чи влітку можна очікувати, що така панорама завантажиться у Вікіпедію :) ? --Tomahiv 21:38, 7 березня 2010 (UTC)
А хіба в Черкасах є річковий транспорт?
Іншими мовами
ред.Може варто додати з самого початку біля назви Черкас, їхню назву на інших мовах (хоча б рос., англ?). Та й про кількість населення в кінці абзацу було би добре вказати, як мені порадили у випадку Дунаєвець. Напр., "Зараз в Черкасах проживає 287 741 мешканців (1 липня 2009)". А то мені була цікавою ця інформація і довелося гортати далі сторінку в її пошуках. Бажаю успіхів в доопрацюванні та обранню в Добрі статті! --Pavlo Chemist 17:42, 12 березня 2010 (UTC)
Кінотеатри
ред.кінопалац «Салют» (насправді давня споруда, що навіть не змінила свого призначення — це був перший міський кінотеатр)
кінотеатр "Салют", а перша назва "Родіна", був перебудований з літнього в кінці 50-х років, точну дату не знаю. Тому, на мій погляд, це недавня споруда, особливо як взяти до уваги кардинальну перебудову у 80-ті роки ХХ-го стліття. Першим міським кінотеатром був "Ампір", за радянської влади "Україна", по вулиці Байди Вишневецького. Його зруйнували, хоча й висловлювалися думки про збереження, після побудови нинішнього кінотеатру "Україна". Тому "Салют" най старіший з сучасних кінотеатрів. Можливо треба було б сказати що кінотеатри "Зірка" та "Романтик" перетворені на церкви, перший в місті широкоекранний кінотеатр "Дніпро" в банк. Що з к-т "Мир" я не знаю.
Недоступне зовнішнє посилання
ред.Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!
Недоступне зовнішнє посилання 2
ред.Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!
Недоступне зовнішнє посилання 3
ред.Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!
Недоступне зовнішнє посилання 4
ред.Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!
Недоступне зовнішнє посилання 5
ред.Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!
Недоступне зовнішнє посилання 6
ред.Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!
Недоступне зовнішнє посилання 7
ред.Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!
Недоступне зовнішнє посилання 8
ред.Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!
Буддійський Храм у Черкасах
ред.може й про нього щось додати?
- Інформація про нього є. --Вальдимар 06:03, 13 січня 2014 (UTC)
Некоректне редагування
ред.Я вважаю, що додавання такого речення дуже схоже на вандалізм: Також існує теорія про походження назви від слова "черкаші". --Dmutro K (обговорення) 11:08, 21 липня 2024 (UTC)