Оборона північно-східної України
Оборона північно-східної України також Боротьба з червоним московським військом на Лівобережжі[6], Лівобережний фронт УНР — оборонна операція частин Армії Української держави, а пізніше Армії Української Народної Республіки під командуванням Петра Болбочана які протистояли частинам РСЧА Українського фронту РРФР під командуванням Антонова-Овсієнка.
| Оборона північно-східної України | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Друга радянсько-українська війна | |||||||
 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
.svg){kind=small} Українська Держава
|
.svg){kind=small} Радянська Росія
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Павло Скоропадський | Ленін Володимир Ілліч | ||||||
| Військові сили | |||||||
| Багнетів 47 100 | 26 000 бійців
за відомостями УНР
| ||||||
Сили сторін
ред.Армія УНР
ред.Після антигетьманського повстання, яке на Лівобережжі сталася 17 листопада 1918 року, головнокомандувачем військ Армії УНР на Лівобережній Україні (Чернігівська, Харківська, Полтавська, губернії і Бахмутський і Слов'яносербський повіти) був призначений полковник Петро Болбочан.[7]
- Штаб Лівобережного фронту (11.1918-02.1919)
- Запорізький корпус армії УНР — Болбочан Петро Федорович, з 22 січня Волох Омелян Іванович
- Корпус Січових Стрільців — Коновалець Євген Михайлович
- Залізничний корпус
- 4-я Сіра дивізія — Пузіцькій Антон Олексійович
- частина 9-ї пішої дивізії — Грудина Григорій Омелянович
- частина 10-ї пішої дивізії
- частина 6-го Полтавського корпусу
- Харківський Слобідський кош — Кобза Іван Іванович
- Окремий Чорноморський кіш — * Чернігівський кіш Вільного козацтва
- 1-й полк Синьожупаників
- Група полковника Аркаса — Аркас Микола Миколайович
- Група отамана Сушко — Сушко Роман Кирилович
- Група отамана Рогульського — Рогульській Іван Васильович
Прикордонні частини:
- 4-я Сіверська прикордонна бригада — Самойлов Микола Олексійович
- 9-я Курська прикордонна бригада — Бородич Костянтин Федорович
- 6-я Хоперский прикордонна бригада — Кобилецький Юліан Йосипович
РСЧА
ред.- Українська радянська армія — В. А. Антонов-Овсієнко
- 1-а Українська радянська дивізія — І. С. Локатош
- 2-а Українська радянська дивізія — Н. П. Бобирєв, з 10 січня 1919 А. Н. Ленговскій
- 9-та стрілецька дивізія — М. В. Молкочанов
Примітки
ред.- ↑ От повстанчества к регулярной армии. Краснознамённый Киевский. 1979. С.с. 21-24.
- ↑ Ред. Михайло Садовський. За державність. Матеріяли до історії українського війська зб. 6. Стр 127
- ↑ Какурин Н. Как сражалась революция 1917 – 1920 гг.: в 2 т./ Н. Какурин. – М., 1990. – Т.1. – 271 с.; Стр 150
- ↑ Савченко В. А. Двенадцать войн за Украину. — Харьков: Фолио, 2006. — 415 с. — (Время и судьбы).
- ↑ Ред. Михайло Садовський. За державність. Матеріяли до історії українського війська зб. 6. Стр 126
- ↑ Ред. Михайло Садовський. За державність. Матеріяли до історії українського війська зб. 6. Стр 119
- ↑ Газета Харківської Губерніальної Народної Ради «Земське діло» № 353 від 28.11.1918 року Стр 2
Література
ред.- Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: Том 3. — М.-Л.: Госвоениздат, 1932. — 350 с. — Тираж 5000 экз.;
- Ред. Михайло Садовський. За державність. Матеріяли до історії українського війська зб. 6. Каліш, 1936. Українське Воєнно-Історичне Товариство
- Ред. Михайло Садовський. За Державність. Матеріяли до історії українського війська Зб. 5 Варшава, б.р. 243 с. Воєнно-Історичне Товариство
- Куций А. Ф. Бойові дії Дієвої армії УНР на Лівобережній Україні у січні 1919 р. (на прикладі Ударної Групи Романа Сушка) / А. Ф. Куций // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Держава та армія. — 2013. — № 752. — С. 101—107.