Обуховичі
Обухо́вичі — село в Україні, у Вишгородському районі Київської області. Населення становить 1640 осіб.
село Обуховичі | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Київська область | ||
Район | Вишгородський | ||
Рада | Іванківська селищна громада | ||
Код КАТОТТГ | UA32100050400017322 | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1500 | ||
Перша згадка | 1500 (525 років)[1] | ||
Населення | 1640 | ||
Площа | 6,1 км² | ||
Густота населення | 268,85 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 07254 | ||
Телефонний код | +380 4591 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 50°59′8″ пн. ш. 29°46′18″ сх. д. / 50.98556° пн. ш. 29.77167° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря |
148 м | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 07254, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Обуховичі | ||
Карта | |||
Мапа | |||
|
Село віднесене до III зони добровільного гарантованого відселення.
Розташування
ред.Село Вишгородського району Київської області. Входить до складу Іванківської селищної громади.
Відстань від Обуховичів до центру громади — 12 кілометрів. До обласного центру та найближчої залізниці — 82 кілометри.
Через Обуховичі проходить автомагістраль Р — 02 Київ — Овруч в напрямку до республіки Білорусь.
Історія
ред.Перша згадка про село датується кінцем XVI століття.
Наприкінці лютого до початку квітня 2022 року село було окуповане російськими військами.
Населення
ред.Станом на 1 січня 2008 року в Обуховичах проживало 1432 особи.
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,32% |
російська | 2,50% |
інші/не визначилися | 0,18% |
Культура
ред.Обуховицьке ткацтво — узористе ткацтво, нематеріальна культурна спадщина. Вироби обуховицьких майстринь прославились не лише в Україні, а й закордоном, а багатьом з них неодноразово присвоювався державний «знак якості», зокрема виробами жителів Обуховичей милувались в Канаді, Японії та Болгарії. Нитка піткання, яку прокладає човник, лягає поверх чи під низом ниток основи, а певна послідовність цього чергування і створює врешті той чи інший візерунок, що укладається поперечними смугами на всю ширину тканини. Цей спосіб ткацтва називається ремізно-човниковим. Саме цією технікою з давніх часів користувалися обуховицькі ткалі для створення узористих рушників скатертин-настільників, ряден тощо. В обуховицьких рушниках, виконаних технікою ремізно-човникового ткацтва, деякі елементи візерунка виконуються способом ручного перебору (тут його називають «тканням під руку»). У цій техніці група ниток основи відтягується вручну, і між ними прокидається, також рукою, а не човником, нитка, змотана у невеликий клубочок. Це дає змогу смузі орнаменту чергувати окремі візерунки різного кольору. Зокрема, так робляться візерунки у вигляді кількох вертикальних стовпчиків, які в Обуховичах називають «мотилями». Візерунки пістрявотканих «радюжок» - покривал, якими вкривають ліжка та дивани, називають «шибами», «барвінком» та «хмарами». Ромбічні візерунки рушників, що чергуються зі смугастими мотилями, називають проскурками, а дрібний візерунок ряден, який у деяких місцевостях зветься «риб’ячою лускою», тут має назву «кружок».[3]
Інфраструктура
ред.В Обуховичах є Музей ткацтва (працює з 1984 року)[4], Обсяг фондів музею — 150 одиниць (декоративно-ужиткове мистецтво — 8748, твори із тканини — 68, та ін.). Будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку, школа І — III ступенів.
Економіка
ред.Для мешканців Обуховичів характерними є картопляно-льонарський напрямок ведення сільського господарства та тваринництво.
Відомі люди
ред.- народилися
- Бондарева Ольга Кирилівна (нар. 1932) — майстриня декоративного мистецтва, ткаля.
- Верес Валентина Іванівна (нар. 1951) — майстриня художнього ткацтва.
- Верес Ганна Іванівна (1928—2003) — майстриня художнього ткацтва.
- Верес Олена Іванівна (1962—2009) — українська художниця перебірного ткацтва.
- Пособчук Марія Маркелівна (1900—1992) — народна майстриня художнього ткацтва.
- Скопич Петро Іванович (нар. 1940) — заслужений меліоратор Української РСР.
- Шабельніков Михайло Федорович (нар. 1927) — фельдшер, заслужений працівник охорони здоров'я України.
- мешкав
- Варельджан Микола Альбертович (нар. 16 січня 1960) — заслужений працівник соціальної сфери України (29.10.2009), директор Сукачівського психоневрологічного будинку — інтернату, нагороджений Дипломом лауреата і почесним знаком «Патріот Київщини — 2007», його ім'я вміщене в довіднику «Ділова Київщина» (2007) та в енциклопедії «Кращі люди України» (2009). Уродженець с. Кіщенці Черкаської області, з 1986 р.
Галерея
ред.-
Ставок в Обуховичах
-
Краєвид поблизу села
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ ВРУ. Архів оригіналу за 14 жовтня 2018. Процитовано 14 жовтня 2018.
- ↑ Унікальну традицію ткацтва з Київського Полісся визнали нематеріальної культурною спадщиною: в чому її особливість
- ↑ Музей ткацтва. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 10 листопада 2016.