Ойва Арвола
О́йва Вя́йне А́рвола (фін. Oiva Väinö Arvola; *1 липня 1935, Коларі — 23 січня 2021, Рованіємі[3]) — фінський письменник, поет і педагог.[4] Центральними темами його творів є природа і люди Лапландії.[5]
Ойва Арвола | |
---|---|
Народився | 1 липня 1935 або липень 1935[2] Коларі, Лапландія, Фінляндія[2] |
Помер | 23 січня 2021[1][2] (85 років) Рованіємі, Regional State Administrative Agency for Laplandd, Фінляндія[2] |
Країна | Фінляндія |
Діяльність | письменник, педагог |
З життєпису
ред.Народився в Коларі 1935 року.
Отримав освіту вчителя державної школи в 1958 році в Кеміярві[4], а потім жив у Рованіємі.[4] Як вчитель і директор школи Арвола встиг попрацювати в Іліторніо, Кіттіля, волості Рованіємі та самому Рованіємі.[6]
Літератерну діяльність розпочав у 1970 році.[7]
Також працював театральним і літературним критиком для часописів Kaleva та Lapin Kansa.[8]
У 1985 році він заснував так зване королівство Кампсуерра в Ніванкіля.[9]
З доробку
ред.Крім романів Ойва Арвола писав повісті, вірші, саги, оповідання та телевізійні п'єси; кілька його театральних п'єс були написані у співпраці з Йорма Ето.[10]
У своїх новелах виступав проти людської обмеженості, тупого слідування моді.[7]
Арвола був особливо відомий своїми сагами та «сагаїзмами», які були перекладені більш ніж 10-ма мовами і які він виконував сам[11] — найзначнішим досягненням ж саги Kampsuherrain.[10] У 2009 році випустив всю свою сагу як набір із 5 аудіодисків: запис містить 262 саги тривалістю 20 годин.[12]
- Бібліографія
- Helvetin 16, п'єса (1968), у співавторстві з Йорма Ето
- Hyvää iltaa – henki menee: Poromies Heikin seikkailut sota-ajassa (1970), у співавторстві з Йормою Ето
- Rakkaudesta viis eli Madame B:n asiakkaat (1970), у співавторстві з Йорма Ето
- Jietaran juustoista (1970), у співавторстві з Йорма Ето
- Saatanan seitsemäntoista: Kaamos-revyy (1972), у співавторстві з Йорма Ето
- Kesäpäivän seisaus, роман (1972)
- Vieraat ajat, роман (1973)
- Taivaan painamat, роман (1975)
- Kaamosmaa, роман (1976)
- Пташина земля (Linnustajan maa), збірка віршів (1977)
- Kampsuherrain saagat (1981)
- Talvisilmut, збірка оповідань (1983)
- Саги про чотири вітри (Neljän tuulen saagat, 1985)
- Саги про сім душ (Seittemän siulan saagat, 1986)
- Саги очевидців (Selvänäkijäin saagat, 1990)
- Yhtäkoska. Yliperän kielen sanakirja (1999)
- Саги про золотий колодязь (Kultaisen kaivon saagat, 2000)
- Kenkähullun matka, роман (2005)
Нагороди
ред.Примітки
ред.- ↑ а б https://www.hs.fi/kulttuuri/art-2000007759863.html
- ↑ а б в г д Kirjailija Oiva Arvola on kuollut — Yleisradio, 2021.
- ↑ Sirén, Vesa (24.1.2021). Kirjailija ja Yliperän murteen mestari Oiva Arvola on kuollut. Helsingin Sanomat. Процитовано 24.1.2021.
- ↑ а б в Paavilainen, Ulla (päätoim.) (2014). Kuka kukin on: Henkilötietoja nykypolven suomalaisista 2015. Helsinki: Otava. с. 58—59. ISSN 978-951-1-28228-0 ISBN 978-951-1-28228-0.
{{cite book}}
: Перевірте значення|issn=
(довідка) - ↑ Oiva Arvola. Rovaniemen kaupunki. с. Arkistoitu sivu. Архів оригіналу за 29 березня 2008. Процитовано 21.8.2015.
- ↑ Korhonen, Juhani – Rantala, Risto (toim.) (2004). Suomalaisia kirjailijoita. Helsinki: Otava. с. 20. ISSN 951-1-19094-6 ISBN 951-1-19094-6.
{{cite book}}
: Перевірте значення|issn=
(довідка) - ↑ а б Об авторах // Совремеменная финская новелла. — М.: Художественная литература, 1985. — 591 с. — С. 583-584 (рос.)
- ↑ Arvola, Oiva. Kirjallisuus. Shamaanivaltakunta. Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 28.11.2014.
- ↑ а б Antikainen, Hillevi (30.4.2012). Oiva Arvola ja Uuttu-Kalle tarinamestareiksi. Yle Uutiset. Процитовано 28.11.2014.
- ↑ а б Rantala, Risto – Turtia, Kaarina (toim.) (1990). Otavan kirjallisuustieto. Helsinki: Otava. с. 56. ISBN 951-1-09209-X.
- ↑ Oiva Arvolan uusin romaani sijoittuu koulumaailmaan. 8.12.2005: 10.
- ↑ Oiva Arvola äänitti koko saagatuotantonsa. Luoteis-Lappi 19.11.2009. Viitattu 26.9.2017.
- ↑ Arvola, Oiva. Kirjasampo.fi. Процитовано 28.11.2014.
- ↑ Maakuntakirjailijat-mitali Veikko Huoviselle ja Oiva Arvolalle. MTV Uutiset. 16.11.2008. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 28.11.2014.
- ↑ Haapanen, Liisa (10.2.2015). Kolarin kunta palkitsi kirjailija Oiva Arvolan. Yle Uutiset. Процитовано 21.8.2015.
Джерело
ред.- Об авторах // Совремеменная финская новелла. — М.: Художественная литература, 1985. — 591 с. — С. 583-584 (рос.)