Оксид ртуті(I)

Окси́д рту́ті(I), окси́д дирту́ті — неорганічна бінарна сполука з формулою Hg₂O. Існує у вигляді малостійких кристалів темно-помаранчевого кольору. Інколи сполука розглядається як комплекс ртуті та оксиду ртуті(II).

Оксид ртуті(I)
Інші назви	Меркурій(I) оксид, геміоксид ртуті, оксид диртуті
Ідентифікатори
Номер CAS	15829-53-5
Номер EINECS	239-934-0
SMILES	O([Hg])[Hg]
InChI	InChI=1S/2Hg.O
Властивості
Молекулярна формула	Hg2O
Молярна маса	417,18 г/моль
Густина	9,8 г/см³
Тпл	100 °C (розкл.)
Розчинність (вода)	нерозчинний
Розчинність (кислоти)	розчинний
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Отримання

Оксид ртуті(I) низької чистоти отримують дією лугів на солі ртуті(I). Проміжною сполукою у цій взаємодії є вкрай нестійкий гідроксид ртуті(I) Hg₂(OH)₂, який одразу ж розпадається з утворенням оксиду:

$\mathrm {Hg_{2}(NO_{3})_{2}+2KOH\rightarrow Hg_{2}O+H_{2}O+KNO_{3}}$

Хімічні властивості

Під дією світла або слабкого нагрівання Hg₂O розпадається на ртуть та оксид ртуті HgO:

$\mathrm {Hg_{2}O\rightarrow Hg+HgO}$

Див. також

• Оксид ртуті(II)

Джерела

• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
• Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1972. — Т. 2. — 871 с. (рос.)