Олексапіль
Оле́ксапіль (колишня Попівка) — село в Україні, у Лозно-Олександрівській селищній громаді Сватівського району Луганської області. Орган місцевого самоврядування — Лозно-Олександрівська селищна рада. Площа села 434,4 га[2].
село Олексапіль | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Луганська область |
Район | Сватівський район |
Тер. громада | Лозно-Олександрівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA44100070160014685 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1758 р. |
Населення | 223[1] |
Площа | 0,96 км² |
Густота населення | 232,29 осіб/км² |
Поштовий індекс | 92211 |
Телефонний код | +380 6462 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°51′8″ пн. ш. 38°45′4″ сх. д. / 49.85222° пн. ш. 38.75111° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
100 м |
Водойми | р. Лозна |
Відстань до районного центру |
36 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 92211 Луганська область, Білокуракинський район, смт Лозно-Олександрівка, вул. Центральна, 1. |
Карта | |
Мапа | |
Історія
ред.На території села знаходяться археологічні пам'ятки епохи бронзи — кургани-могили на березі річки Лозна, відомі знахідки речей кочовиків X—XIV століть[2].
Перші козацькі переселенці з'являються в першій половині XVII століття. Хутір був заснований вихідцями з Тамбовської губернії у 1758 році. Статус села набув 1950 року.
На пагорбі, де пізніше розміщувалась контора КСП «Заріччя», був зведений маєток пана Попова з садками та ставами[2].
1929 року в селі було створено колгосп «Заріччя». Споруджено гаражі, склади, майстерня, тік, їдальня, інші господарські будівлі[2].
Населення
ред.Населення становить 223 особи, 222 двори.
Вулиці
ред.У селі є такі вулиці: Підгірна, Миру.
Економіка
ред.Транспорт
ред.Село лежить за 53 км від районного центру, з яким пов'язане асфальтованою дорогою, і за 15 км від залізничної станції Солідарний на лінії Валуйки — Кіндрашівська-Нова[2].
Культура
ред.Пам'ятники
ред.Церква
ред.Відомостей про існування церкви в селі не збереглося.
Видатні особистості
ред.Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ За Всеукраїнським переписом 2001 року.
- ↑ а б в г д Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / Упорядник В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
Література
ред.- Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968.
Посилання
ред.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |