Маклаков Олексій Костянтинович
Олексій Костянтинович Маклаков (рос. Алексе́й Константи́нович Маклако́в, 6 січня 1961, Новосибірськ) — російський актор театру та кіно, співак, заслужений артист Росії.
Олексій Маклаков (Алексей Маклаков) | |
---|---|
рос. Алексей Константинович Маклаков | |
Ім'я при народженні | рос. Алексей Константинович Маклаков |
Народився | 6 січня 1961 (64 роки) Новосибірськ, СРСР |
Громадянство | Росія |
Місце проживання | Москва |
Діяльність | актор, співак |
Alma mater | Новосибірський державний театральний інститутd (1981) |
Знання мов | російська |
Роки активності | 1980 — тепер. час |
Жанр | кінематограф і театр |
Нагороди | |
IMDb | ID 1675246 |
Біографія
ред.Олексій Костянтинович Маклаков народився 6 січня 1961 році в Новосибірську.
Навчався в школі № 42 (тепер гімназія № 1).
В 1980 році поступив на акторський факультет Новосибірського театрального училища, яке пізніше, постановою губернатора, восени 2003 року стало Новосибірським державним театральним інститутом.
Деякий час працював на радіо «Юнітон». Працював у Томському ТЮГу. Грав у новосибірському театрі «Червоний факел».
Пізніше працював у фільмі «Що сказав небіжчик» відеомонтажером.
У 1996 році Олексій Маклаков переїхав до столиці і був зарахований до групи театру імені В. Маяковського. Найбільш відомий за роллю прапорщика Шматко в телесеріалі «Солдати».
Є вболівальником футбольного клубу «Спартак» (Москва).[1]
Фігурант бази центру «Миротворець», як особа, яка незаконно відвідувала окупований Росією український Крим.[2]
Сім'я
ред.- Тетяна (цивільний шлюб у 18 років).
- Ольга.
- син Ілля Білокобильський (8 липня 1987) живе у Новосибірську.
- Марія
- Дочка Ніколь (1998), живе в Канаді.
- Анна Романова (нар. 1984).
- Дочка Ірина (січень 2009)[3].
- Дочка Софія (грудень 2012)
Примітки
ред.- ↑ «Алексей Маклаков женился за три минуты» // Журнал «Панорама ТВ» (№ 5 (1070) от 3-9 февраля)
- ↑ https://myrotvorets.center/criminal/maklakov-aleksej-konstantinovich/.
{{cite web}}
: Пропущений або порожній|title=
(довідка) - ↑ Тайны личной жизни Алексея Маклакова | Скандалы | Собеседник.ру. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 6 квітня 2013.