Олійник Іван Леонтійович
Іва́н Лео́нтійович Олі́йник (1919—1968) — радянський військовик. Герой Радянського Союзу (1944); учасник Другої світової війни.
| Олійник Іван Леонтійович | |
|---|---|
| Народження | 19 грудня 1919 Білоконі |
| Смерть | 6 червня 1968 (48 років) Мінськ, Білоруська РСР, СРСР |
| Поховання | Східне кладовище  |
| Країна |  СРСР |
| Партія | ВКП(б)[1] |
| Звання | підполковник |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди |          |
 Олійник Іван Леонтійович у Вікісховищі | |
З життєпису
ред.Народився 1919 року в селі Білоконі Полтавської області. Після закінчення Полтавського залізничного училища працював за фахом. В армії від 1939 року. Закінчив Харківське училище прикордонних військ НКВС СРСР (1941).
На фронті від 1941 року. Відзначився у жовтні 1944-го — перебував на посаді заступника командира батальйону 453-го стрілецького полку 78-ї стрілецької дивізії під час форсування річки Тиса на території Угорщини.[2]
Після війни продовжив службу в армії. Закінчив курси удосконалення командного складу (1945), Військову академію ім. М. Фрунзе (1955). Від 1960 року — підполковник у запасі.
Жив і працював у Мінську. Помер 1968 року в місті Мінськ.
Нагороди
ред.- Герой Радянського Союзу (1944)
- У місті Решетилівка Полтавської області йому встановлено пам'ятний знак