Оман Христове око
вид рослин
| Оман Христове око | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Inula oculus-christi L., 1753 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Оман Христове око[1], оман очний[2] (Inula oculus-christi) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у Європі й західній Азії.
Опис
ред.Багаторічна рослина 25–50 см заввишки. Вся рослина густо шовковисто-біло-шерстиста або біло-повстяна. Верхні стеблові листки з серцеподібною основою, без вушок при підставі. Зовнішні листочки обгортки значно коротше внутрішніх. Крайові язичкові квітки вкриті білими волосками і дрібними золотистими залозками[2].
Поширення
ред.Поширений у Європі й західній Азії[3][4].
В Україні вид зростає серед чагарників і на схилах, у степах і лісах — у Лісостепу і Степу, б. м. зазвичай, а також майже по всьому Криму[2].
Див. також
ред.Джерела
ред.- ↑ Inula oculus-christi // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 326.
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 14.09.2019. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online / Kew Science. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 14.09.2019. (англ.)
|
Це незавершена стаття про айстрові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |