Операція в затоці Свиней

Операція в затоці Свиней, відома в Латинській Америці як висадка в затоці Кочінос (ісп. Invasión de Playa Girón або Invasión de Bahía de Cochinos, англ. Bay of Pigs Invasion) — невдала військова операція в Кубі, здійснена спонсорованою ЦРУ парамілітарною групою «Бригада 2506» 17 квітня 1961 року.

Операція в затоці Свиней
Холодна війна
Розміщення затоки Свиней на карті Куби
Розміщення затоки Свиней на карті Куби
Розміщення затоки Свиней на карті Куби
22°13′00″ пн. ш. 81°10′00″ зх. д. / 22.216667° пн. ш. 81.166667° зх. д. / 22.216667; -81.166667
Дата: 1720 квітня 1961 року
Місце: Затока Свиней, Куба
Привід: Кубинська революція:
Результат: Перемога Куби
Сторони
Куба Куба США США
Куба Кубинські емігранти
Командувачі
Куба Фідель Кастро
Куба Хосе Рамон Фернандес
Куба Хуан Альмейда
Аргентина Че Гевара[1][2]
Куба Ефігеніо Амейєрас
США Джон Фіцджеральд Кеннеді

Куба Пепе Сан-Роман
Куба Ернейдо Оліва

Військові формування
Кубинські революційні збройні сили Куба Бригада 2506
ЦРУ
Військові сили
Куба 25 000 піхотинців 200 000 кубинських міліцейських
9 000 озброєних поліцейських
10 танків Т-34
10 танків ІС-2
10 СУ-100
артилерія
Куба 1 500 піхотинців
десантні кораблі
8 бомбардувальників B-26
10 танків М41
20 бронемашин M8
артилерія
агенти ЦРУ
Втрати
Куба 156 вбитих[3]
до 800 поранених[3]
2 літаки[4]
1 танк Т-34
США 5 вбитих[5]
Куба 114 вбитих
360 поранених
1202 полонених
4 десантні кораблі
12 літаків[6]
10 танків
20 бронемашин

Це вторгнення було поразкою зовнішньої політики США. Його невдача зміцнила роль Кастро як національного героя та збільшила політичний розрив між двома колись союзними країнами. Воно також підштовхнуло Кубу ближче до СРСР, зробивши внесок у Карибську кризу 1962 року.

Історична довідка

ред.

Куба століттями була частиною Іспанської Імперії. Наприкінці 19-го століття кубинські революціонери-націоналісти повстали проти іспанського панування. Протистояння вилилось у три визвольні війни: Десятилітня війна (1868—1878), Мала війна (1879—1880), Кубинська війна за незалежність (1895—1898). Уряд Сполучених Штатів Америки був зацікавлений у поширенні власної гегемонії над Кубою, перлиною Іспанської колоніальної імперії, та бажав перетворити її на власну колонію, оголосивши війну Іспанській Імперії, внаслідок чого розпочалась іспансько-американська війна (1898). Війська США вторглися на острів та змусили іспанську армію покинути його. 20 травня 1902 року новостворений уряд проголосив незалежну Кубинську республіку, а військовий губернатор з США Леонард Вуд передав управління президенту Томасу Естарді Пальмі, народженому на Кубі громадянину США.[7]

Фідель Кастро і кубинська революція

ред.

В період від грудня 1956 р. до 1959 р. Кастро очолював партизанську армію проти військових сил диктаторського режиму президента Фульхенсіо Батисти. Він керував з військової бази в горах Сьєрра-Маестра. Репресії президента проти революціонерів принесли йому широку непопулярність, та в 1958 році його армія відступала. 31 грудня 1958 р. Батиста склав повноваження ти втік у вигнання до Домініканської Республіки.

В січні 1959 року до влади на Кубі прийшов Фідель Кастро. США спробували встановити звʼязки з новою владою і навіть визнали уряд Кастро. Але відносини між країнами швидко зіпсувалися, оскільки Кастро у своїх промовах неодноразово засуджував США за їхні злочини на Кубі протягом попередніх 60 років. Кастро спочатку заявляв, що він не комуніст, проте діяв відверто комуністичними методами. Він націоналізував підприємства і компанії, якими володіли американці. У відповідь Вашингтон ввів торгове ембарго, яке триватиме багато років і буде діяти навіть у XXI столітті[8][9].

Підготовка держперевороту ЦРУ

ред.

На початку 1960 року американський президент-республіканець Дуайт Ейзенхауер вирішив, що далі зволикати вже не варто, і доручив керівництву ЦРУ розробити план з повалення режиму Кастро. Позаяк у них був досвід подібних успішних операції, наприклад, державний переворот у Гватемалі в 1954 році.

У березні 1960 року ЦРУ представило свій план усунення Кастро від влади. Спочатку треба було розхитати ситуацію всередині країни: провести пропагандистську кампанію, обʼєднати й озброїти кубинську опозицію для ведення масштабної партизанської боротьби. Потім планували висадити десант неподалік міста Тринідад, що на південному узбережжі Куби. За підтримки авіації цей десант мав захопити й утримувати плацдарм на узбережжі. До нього повинні були приєднатися партизани із сусіднього гірського району Ескамбрей. Далі за планом ― сформувати тимчасовий опозиційний уряд, який би визнали США та проамериканські уряди Латинської Америки. Якщо й після цього не почалось би масштабне повстання проти Кастро, цей уряд міг би звернутися по військову допомогу до Сполучених Штатів[9].

В січні 1961 року президентом США стає Джон Кеннеді. 28 січня він разом з усіма основними відомствами був проінформований про останній план (під кодовою назвою «Операція Плутон»), який передбачав висадку 1000 чоловік на Тринідаді, приблизно за 270 км на південний схід від Гавани.

4 квітня 1961 року Кеннеді схвалив новий план. Місце висадки десанту було змінено на пляжі, що межують із затокою Свиней у провінції Лас-Вільяс, за 150 км на південний схід від Гавани, та знаходилися далі від великих груп цивільного населення. Аеродром біля Плайя-Хірон мав достатньо довгу злітно-посадкову смугу. Оновлений план був менш «галасливим» у військовому плані, що робило заперечення прямої участі США більш правдоподібним[10].

Для висадки на Кубі була сформована «Бригада 2506» з кубінських мігрантів. Спочатку вона налічувала 28 чоловік, яким сказали, що їхнє навчання оплачує анонімний кубинський емігрант-мільйонер, але незабаром новобранці здогадалися, хто оплачує рахунки, назвавши свого нібито анонімного благодійника «дядьком Семом». Уже за пів року набрали дві тисячі таких добровольців. Тоді для них за згоди місцевих проамериканських диктаторів облаштували табори у віддалених регіонах на узбережжі Гватемали та Нікарагуа. Для майбутнього десанту ЦРУ підготувало зброю, бронетехнику і флот «кубинських експедиційних сил» із пʼяти вантажних кораблів. У березні 1961 року в Маямі створили майбутній тимчасовий уряд — Кубинську революційну раду. Її очолив Хосе Міро Кардона — один з найближчих соратників Кастро, який за кілька місяців після приходу Фіделя до влади розчарувався в його політиці та втік з Куби. У разі успіху саме Кардона мав стати новим президентом, якого б визнали США.

Перебіг операції

ред.

В ніч з 16 на 17 квітня оперативники ЦРУ організували імітацію висадки десанту поблизу Байя Онда, провінція Пінар-дель-Ріо. Флотилія була обладнана гучномовцями й транслювала звуки та ефекти висадки морського десанту. Повідомлення про ці кораблі ненадовго виманили Фіделя Кастро з зони бойових дій у затоці Свиней.

Розвідка США Вони прийняли коралові рифи за водорості. Через пошкодження кораблів частина атакувальників втонула не діставшись берега. Атакувальників помітили кубинські бойовики. О 03:15 Фідель Кастро був проінформований про висадку десанту. На світанку, близько 06:30 кубинскі повітряни сили почали атакувати кораблі, які все ще розвантажували війська. Біля 08:30 закінчилась висадка.

177 десантників на парашутах було скинуто на північь від Плая Ларга із задачею захоплення цукрового заводу біля села Аустралія.

Згадки у масовій культурі

ред.
  • Шведський power-metal гурт Civil War присвятив операції у затоці Свиней однойменну пісню "Bay of Pigs" (альбом Gods & Generals)

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Kellner 1989, pp. 69-70. «Historians give Guevara, who was director of instruction for Cuba's armed forces, a share of credit for the victory».
  2. Szulc (1986), p. 450. «The revolutionaries won because Castro's strategy was vastly superior to the Central Intelligence Agency's; because the revolutionary morale was high; and because Che Guevara as the head of the militia training program and Fernández as commander of the militia officers' school, had done so well in preparing 200,000 men and women for war.»
  3. а б Куба: 50 лет разгрома контрреволюционных сил под Плая-Хирон // «Зарубежное военное обозрение», № 5 (770), 2011. стр.102-103
  4. д. ист. н., проф. Н. Н. Платошкин. «Полёт бешеной собаки». Воздушные бои над заливом Свиней в апреле 1961 г. // «Военно-исторический журнал», № 4 (636), 2013. стр.36-41
  5. Контрактники ЦРУ: один парашутист (Herman Koch Gene) і чотири пілоти (Thomas W. Ray, Leo F. Baker, Riley W. Shamburger и Wade C. Gray)
  6. Американский позор в заливе Свиней. Плайя-Хирон — памятный символ кубинской независимости
  7. Gott 2004. p. 113.
  8. Команданте Фідель: революція як життя. BBC News Україна. 26 листопада 2016.
  9. а б Сергій Пивоваров (17 квітня 2024). «Куба за три дні». 63 роки тому ЦРУ планувало швидко повалити режим Фіделя Кастро. Та все обернулося гучним провалом, що ледь не призвів до ядерної війни. Бабель.
  10. Alejandro de Quesada (2011). The Bay of Pigs. Cuba 1961. Osprey publishing. с. 16. ISBN 9781780961422.

Посилання

ред.