Орел-карлик індійський
| Орел-карлик індійський | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Lophotriorchis kienerii (de Sparre, 1835)[2] | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Astur kienerii Aquila kienerii Hieraaetus kienerii Limnaetus kienerii Kienastur kienerii | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Орел-карлик індійський[3] (Lophotriorchis kienerii) — вид яструбоподібних птахів родини яструбових (Accipitridae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії[4]. Вид названий на честь французького зоолога Луї Шарля Кінера[fr][5]. Це єдиний представник монотипового роду Lophotriorchis[6][7].
Опис
ред.
Індійський орел-карлик — хижий птах середнього розміру з довгими, дещо загостерними крилами, відносно довгим, дещо заокругленим хаостом і помітно довгими лапами та пазурями. Довжина птаха становить 46-61 см, розмах крил 105-140 см, середня вага самців становить 733 г, самиць 800 г.
У дорослих птахів верхня частина тіла повністю чорна. Горло і верхня частина грудей контрастно білі, решта нижньої частини тіла рудувато-коричнева, поцятковані широкими чорними смужками. Нижня сторона хвоста сіра, поцяткована темними поперечними смугами. В польоті помітні темні нижні покривні пера крил і світлі махові пера з темними краями, поцятковані тонкими смужками. На тімені є короткий чуб. Райдужки темно-карі, дзьоб чорний, восковиця жовта, лапи жовті, оперені до пальців, кігті чорні. Самиці є в середньому на 81% більші за самців, однак мають подібне забарвлення. У пташенят верхня частина тіла сірувато-коричнева, лоб і голова з боків білі, через очі ідуть широкі темні смуги, нижня частина тіла біла.
Підвиди
ред.- L. k. kienerii (de Sparre, 1835) — Гімалаї, Західні Гати, острів Шрі-Ланка;
- L. k. formosus (Stresemann, 1924) — М'янма, Таїланд, південний Індокитай, Хайнань, Філіппіни, Великі і Малі Зондські острови.
Поширення і екологія
ред.Індійські орли-карлики мешкають в Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, М'янмі, Таїланді, Китаї, Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі, Малайзії, Індонезії, Брунеї, на Філіппінах і Шрі-Ланці[10]. Вони живуть у вічнозелених і широколистяних вологих тропічних лісах. Зустрічаються на висоті до 2000 м над рівнемм моря. Віддають перевагу гірським тропічним лісам. В Індії птахи більш поширені в Західних Гатах, ніж в Гімалаях, іноді зустрічаються в Східних Гатах[11][12].
Індійські орли-карлики полюють на дрібних і середнього розміру птахів і ссавців, зокрема на непальських лофур, диких і свійських курей, чагарникових куріпок, куріпок-шпороногів, цейлонських і сизих голубів, вінаго, рибалочок і білок[13]. Їх часто можна побачити в польоті, коли вони ширають високо над кроами дерев. Побачивши здобич, птахи пікіррують до неї, ловлячи її в повітрі, кроні дерева або на землі. Сезон розмноження у індійських орлів-карликів припадає на зиму, а пташенята вилуплляються восени. Ці хижі птахи виконують демронстрційні польоти, які супроводжуються високими криками. Вони гніздяться на виеликому, часто голому дереві висотою 25-30 м[14]. Гніздо індійського орла-карлика являє собою велику платформу з сухих гілок діаметром до 1,2 м і висотою до 60 см, яка встелюється зеленим листям. В кладці одне яйце. Насиджують і доглядають за пташенятами і самиці, і самці[15][16].
Збереження
ред.МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Індійські орли-карлики є широко поширені на півдні Індії, досить поширенні на Сулавесі, є рідкісними в М'янмі, на Філіппінах та на Ява і є нечисленними в Непалі. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Lophotriorchis kienerii: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 29 грудня 2022
- ↑ Dickinson, E.C. (2005). The correct authorship of the name Astur kienerii (Rufous-bellied Hawk Eagle). Bulletin of the British Ornithologists' Club. 125: 317—320.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Rasmussen, P.C.; Anderton, J.C. (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Т. 2. Washington DC and Barcelona: Smithsonian Institution and Lynx Edicions. с. 108. ISBN 978-8487334672.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 214. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Lerner, H.R.L.; Mindell, D.P. (2005). Phylogeny of eagles, Old World vultures, and other Accipitridae based on nuclear and mitochondrial DNA. Molecular Phylogenetics and Evolution. 37 (37): 327—346. doi:10.1016/j.ympev.2005.04.010. PMID 15925523.
- ↑ Gjershaug, Jan Ove (2006). Taxonomy and conservation status of hawk-eagles (genus Nisaetus) in South-East Asia. Unpublished thesis. Norwegian University of Science and Technology.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 грудня 2022.
- ↑ Mayr, E.; Cottrell, G.W., ред. (1979). Check-list of birds of the world. Т. 1 (вид. 2nd). Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 384—385.
- ↑ Ali, S.; Ripley, S.D. (1978). Handbook of the Birds of India and Pakistan. Т. 1 (вид. 2nd). New Delhi: Oxford University Press. с. 270—272.
- ↑ Taher, Humayun (1992). Rufous bellied Hawk-Eagle Hieraaetus kienerii (E. Geoffroy) in Andhra Pradesh. Journal of the Bombay Natural History Society. 89 (3): 368.
- ↑ Sajan, S.K.; Xaxa, Sanjay; Bakshi, M.K.; Srivastava, D.S. (2016). First Sighting of Rufous-Bellied Eagle Hieraaetus kienerii (E. Geoffroy, 1835) from Jharkhand, India:A Note on its Description and Conservation. Indian Forester. 142 (4): 405—406.
- ↑ Bligh, Samuel (1886). Note on Kiener's Hawk-Eagle. Ibis. 28 (3): 299. doi:10.1111/j.1474-919X.1886.tb06291.x.
- ↑ Kinloch, A.M. (1907). The nesting of the Rufous-bellied Hawk-Eagle (Lophotriorchis kieneri). Journal of the Bombay Natural History Society. 17 (4): 1027—1028.
- ↑ Iqbal, Muhammad; Mulyawati, Dwi; Fujita, Motoko Sugimoto; Hua, Fangyuan; Zetra, Berly (2011). A Breeding Record of the Rufous-bellied Eagle Lophotriorchis (Hieraaetus) kienerii in Sumatra (PDF). Kukila. 15: 75—79.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Jayaneththi, H. Bandula (2010). Some observations of nesting behavior of endangered Rufous-bellied Hawk Eagle (Hieraaetus kienerii) in Udagama-kegalle mountains of central Sri Lanka (PDF). Tigerpaper. 33 (2): 1—3.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |