Вікіпедія

Орел Артем Софронович

(Перенаправлено з Орел Артем)
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Артем Софронович Орел (англ. Artem Orel; нар.2 листопада 1897 — пом.19 липня 1972) — український мовознавець, видавець, перекладач, журналіст і поліграфіст. За радянських часів працював у різних часописах Харкова, за нацистської окупації — в друкарні газети «Нова Україна». Проживаючи в США, його великим подвигом було укласти і видрукувати тритомний словник чужоземних слів[1].

Орел Артем Софронович
Народився2 листопада 1897(1897-11-02)
Саксагань, П'ятихатський район, Україна
Помер19 липня 1972(1972-07-19) (74 роки)
Країна УНР
Діяльністьмовознавець
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Орел.

Біографія

ред.

Народився Артем Орел 2 листопада 1897 р. у селі Саксагані на Катеринославщині. Закінчив початкову школу, а потім учительську семінарію і в ранзі сотника армії Української Народної Республіки брав участь у Визвольних змаганнях. Потім під постійною загрозою арешту вчителював на селі[1].

Переїхавши до Харкова, тодішньої столиці підсовєтської України, закінчив університет і працював літературним редактором у педагогічному видавництві. Уклав граматику для українських початкових шкіл — і це спричинилося до його звільнення з видавництва, бо совєтські рецензенти знайшли в тій граматиці «націоналістичні тенденції»[1].

Не мавши постійної праці, Артем Орел вивчив досконало німецьку мову і був допущений до викладання її в середній школі. Переклав з німецької мови підручники хімії та математики[1].

У 1938 році Артем Орел був заарештований, і не знати, як склалася б його дальша доля, якби не усунення Єжова, після чого значну частину арештованих випущено з в'язниць.

Після окупації України німцями він продовжував у харківській газеті «Нова Україна» працю літературного редактора,[2] а з наближенням більшовицького фронту залишив рідні землі і в Німеччині працював в українських газетах. Не мав часу закінчити перекладу «Фауста» Ґете і монументальної оригінальної праці «Соціологія». Видав у власному перекладі «Дванадцять казок Андерсена» і уклав короткий правописний словничок[1].

З переїздом до Америки працював якийсь час робітником на фабриці, а потім із своєю дружиною Ганною заклав друкарню, яка забезпечувала їм мінімальні засоби для існування[1].

Був членом Об'єднання Українських Письменників «Слово» і членом Української Вільної Академії Наук у США і її фундації. Член УНС Відд. 204 Т-ва о. Гончаренка в Нью-Йорку (від 1955), секретар Літературно-допомогового Фонду ОУП «Слово» (об'єднання українських письменників в еміграції).[3] Суворі обставини життя і слабке здоров'я не дали йому здійснити намічених планів, і на це нарікає він у своєму «Щоденнику»[1].

Артем Орел помер 19 липня 1972 р. у місті Перт Амбой, штаті Нью-Джерсі, похований на українському православному цвинтарі у Бавнд Бруку.

Словник чужомовних слів

ред.

Тритомний Словник чужомовних слів (1963–1966) протягом десяти років не знаходив видавця, і тому його автор придбав маленьку друкарню і сам склав та видав свою працю своїм зусиллям і коштом[4].

Творчість

ред.

Видавництво

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д е ж В. Давиденко, 'П'ята річниця смерти Артема Орла' // «Свобода» ч. 171 середа, 10-го серпня 1977 [Архівовано 2016-07-06 у Wayback Machine.], ст. 7
  2. ↑ Біляїв Володимир. На неокраянім крилі... – Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. - 348 с. ISBN 966-7804-57-7
  3. ↑ 'Літературно-допомоговий фонд українських письменників в еміграції' // «Свобода» ч. 92 середа, 18-го травня 1965[недоступне посилання], ст. 2
  4. ↑ 'Словник чужомовних слів' // «Свобода» ч. 134 середа, 22-го липня 1964, ст. 2
Отримано з https://uk.wiki.x.io/wiki/Орел_Артем_Софронович