Ортогональні функції в математиці належать функційному простору (це векторний простір з білінійною формою). Якщо областю визначення функцій цього простору є інтервал, білінійну форму можна визначити як інтеграл на інтервалі для добутку цих функцій:

Функції та є ортогональними, коли інтеграл рівний нулю, тобто, при . Подібно до базису векторів скінченно-вимірного простору, ортогональні функції можуть утворювати нескінченний базис функційного простору. Описаний інтеграл є аналогом скалярного добутку векторів.

Тригонометричні функції

ред.

Деякі набори ортогональних функцій є стандартним базисом для апроксимації функцій.

Наприклад, функції sin nx та sin mx є ортогональними на інтервалі   для  , де n та m є натуральними числами. Тоді

 

тому інтеграл добутку двох синусів рівний нулю.[1] Разом із функціями косинус, ці ортогональні функції можуть бути звбрані в тригонометричний многочлен, щоб апроксимувати задану функцію на інтервалі своїм рядом Фур'є.

Многочлени

ред.

Якщо для послідовності многочленів   на ітервалі   застосувати процес Грама — Шмідта, то отримаємо Поліноми Лежандра. Ще одним прикладом ортогональних поліномів є Приєднані функції Лежандра.

Для ортогоналізації, вагова функція   може вставлятись в таку білінійну форму:

 

Поліноми Лаґерра на   мають вагову функцію  .

В фізиці та теорії ймовірностей Поліноми Ерміта на  , мають вагові функції   та  , відповідно.

Поліноми Чебишова визначені на   мають вагові функції   та  .

Поліноми Зерніке(інші мови) визначені на одиничному крузі мають ортогональність радіальних та кутових частин.

Функції з бінарним значенням

ред.

Функція Уолша and Гаарів вейвлетє прикладами ортогональних функцій з дискретними значеннями.

Раціональні функції

ред.
 
Раціональні функції Чебиреша порядку n=0,1,2,3,4 між x=0.01 та 100.

Поліноми Лежандра та Чебишева є ортогональними системами на інтервалі [−1, 1], але деколи потрібні ортогональні системи на [0, ∞). Тоді застосовують Перетворення Келі, щоб перевести область визначення до [−1, 1]. Так утворюються сімейства раціональних ортогональних функцій, що називаються called раціональні функції Лежандра(інші мови) та раціональні функції Чебишева(інші мови).

Диференціальні рівняння

ред.

Розв'язок лінійних диференціальних рівнянь з крайовими умовами є середнє зважене ортогональних розв'язків (a.k.a. власних функцій), тобто це узагальнене перетворення Фур'є(інші мови).

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Антоній Зигмунд (1935) Тригонометричні ряди, сторінка 6, Mathematical Seminar, University of Warsaw

Джерела

ред.
  • George B. Arfken & Hans J. Weber (2005) Mathematical Methods for Physicists, 6th edition, chapter 10: Sturm-Liouville Theory — Orthogonal Functions, Academic Press(інші мови).
  • Price, Justin J. (1975). Topics in orthogonal functions. American Mathematical Monthly. 82: 594—609. doi:10.2307/2319690.
  • Giovanni Sansone(інші мови) (translated by Ainsley H. Diamond) (1959) Orthogonal Functions, Interscience Publishers(інші мови).
  • Weisstein, Eric W. Ортогональні функції(англ.) на сайті Wolfram MathWorld.