Оріхове (Ровеньківський район)
Орі́хове — село в Україні, в Антрацитівській міській громаді Ровеньківського району Луганської області. Населення становить 599 осіб. Орган місцевого самоврядування — Дубівська селищна рада.
| село Оріхове | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Ровеньківський район |
| Тер. громада | Антрацитівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA44080010180076571 |
| Облікова картка | Оріхове |
| Основні дані | |
| Населення | 599 |
| Площа | 0,5 км² |
| Густота населення | 1198 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 94683 |
| Телефонний код | +380 6431 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°2′24″ пн. ш. 39°10′11″ сх. д. / 48.04000° пн. ш. 39.16972° сх. д. |
| Водойми | р. Луганчик |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 94638, смт. Дубівський, вул. Горького, 1 |
| Карта | |
  Оріхове | |
 Оріхове | |
| Мапа | |
| |
Історія
ред.За даними на 1859 рік у казеному селі Оріхове (Петропавлівка Нижня) Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 2055 осіб (1020 чоловіків та 1035 жінок), налічувалось 237 дворових господарств, існувала православна церква[1].
Станом на 1886 рік у колишньому державному селі, центрі Петропавлівської волості, мешкало 2112 осіб, налічувалось 287 дворів, існували православна церква, каплиця, лавка, винний погріб[2].
На початок 1908 рік населення зросло до 5044 осіб (2976 чоловічої статі та 2068 — жіночої), 648 дворових господарств[3].
Цікаві місця
ред.За 2 км на схід від села, на правому схилі долини річки Юськіна розташована геологічна пам'ятка природи — Оріхівське відслонення[4].
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 412 | 68.78% |
| російська | 185 | 30.88% |
| білоруська | 1 | 0.17% |
| вірменська | 1 | 0.17% |
| Усього | 599 | 100% |
Примітки
ред.- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2262) (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Славяносербскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911
- ↑ Геологічні пам'ятки України / За ред. В. І. Калініна, Д. С. Гурського, І. В. Антакової. У чотирьох томах. Том 4. — Львів: ЗУКЦ, 2011. — С. 240–260.
Джерела
ред.- Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. — 196 с.(рос.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |