Осло-фіорд
Осло-фіорд (норв. Oslofjorden) — фіорд у південно-східній частині Норвегії, що простирається на 102 кілометри від данських проток на півдні до столиці країни, Осло, на півночі. Вихід із фіорда обрамляють 2 маяки, Torbjørnskjær на сході і Færder на заході. Затока ділиться вузькою протокою Дребак (Drøbaksundet) на внутрішню (indre) і зовнішню (ytre). На узбережжі Осло-Фіорду живуть 1,7 мільйона чоловік.
норв. Oslofjorden | |
---|---|
Мапа Осло-фіорду з прилеглими до нього населеними пунктами | |
59°25′00″ пн. ш. 10°34′00″ сх. д. / 59.416666666667° пн. ш. 10.566666666667° сх. д. | |
Частина від | Скагеррак |
складники | Inner Oslofjordd, Ytre Oslofjordd і Drammensfjordd |
Прибережні країни | Норвегія |
Регіон | Осло[d] Акерсгус Естфолл Вестфолл |
Довжина | 102 км |
Вливаються | |
ідентифікатори і посилання | |
GeoNames | 3143243 |
У проєкті OpenStreetMap | ↑2775550 ·R (Осло, Акерсгус, Естфолл, Вестфолл) |
Осло-фіорд у Вікісховищі |
Незважаючи на назву, Осло-фіорд не є фіордом у геологічному сенсі слова. У першому тисячолітті нашої ери його називали Вікен (затока); етимологія нинішньої назви невідома.
На березі затоки відомий художник Едвард Мунк знімав котедж і студію; Осло-фіорд можна побачити в кількох його картинах, у тому числі і в найвідомішій, «Крик».
9 квітня 1940, у перший день операції «Навчання на Везері» фіорд став ареною битви між норвезькими гарнізонними військами і німецькою десантною групою. Комендант фортеці Оскарсборг, полковник Еріксен, наказав обстріляти з 280-міліметрових гармат важкий крейсер «Блюхер», коли той виходив у внутрішній фіорд з протоки Дребак. Крейсер швидко затонув, а інші німецькі кораблі відступили в зовнішню затоку. Це уможливило норвезький королівський сім'ї та парламенту евакуюватися й створити уряд у вигнанні під час Другої світової війни.
Посилання
ред.- Фіорди Норвегії[недоступне посилання з липня 2019]