Остяк Віталій Юрійович
Віта́лій Ю́рійович Остяк (1976—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Остяк Віталій Юрійович | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 4 жовтня 1976 Чишки, Пустомитівський район | |
Смерть | 28 липня 2014 (37 років) Дібрівка, Шахтарський район | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Рід військ | Десантні війська | |
Формування | ||
Війни / битви | Війна на сході України | |
Нагороди та відзнаки | ||
Життєпис
ред.Віталій Остяк народився 4 жовтня 1976 року в Чишках Пустомитівського району Львівської області.
Навчався в Чишківській середній школі, після переїзду в новий будинок, далі навчався в СШ № 29 м. Винники.[1]
Строкову службу проходив у Луцьку у військах Національної гвардії України.
У 1999 році одружився, у 2001 — народився син.[2] Сім'я проживала у Львові.
Брав участь у Помаранчевій революції, а також у Революції Гідності.
З червня 2014 року перебував на Яворівському полігоні, 14 липня відправлений у Миколаїв, а звідти — на передову.[3]
У часі війни — стрілець, 79-та окрема аеромобільна бригада.
Терористи атакували колону забезпечення в селі Дібрівка Шахтарського району — неподалік від Дякового. У часі бою Остяк зазнав смертельних поранень та загинув.
Вдома лишилися батьки Юрій і Любов Остяки, дружина Марія Ігорівна та син Данило-Денис.[4][5]
Відбулося прощання у Винниках; похований у Чишках 8 серпня 2014 року.[6][7]
Нагороди
ред.29 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Примітки
ред.- ↑ Творча група Чишківської школи зібрала інформацію про життя Віталія Остяка - Винники Plus. plus.lviv.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 29 серпня 2020.
- ↑ Остяк Данило-Денис. Благодійний фонд "Дітям героїв" (амер.). Процитовано 29 серпня 2020.[недоступне посилання]
- ↑ Unknown (середа, 20 квітня 2016 р.). Блог педагога-організатора Тимчук Уляни Петрівни: Віталій Остяк: усмішка і мужність. Блог педагога-організатора Тимчук Уляни Петрівни. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 29 серпня 2020.
- ↑ «Для нас велика честь, що ви є разом з нами, для нас велика честь служити вам», — А.Садовий під час вручення сім'ям бійців АТО ордерів на квартири
- ↑ Віталій Остяк: усмішка і мужність
- ↑ Прощання з Героєм Віталієм Остяком, який загинув в зоні АТО
- ↑ Сьогодні Львів прощатиметься з Віталієм Остяком
Джерела
ред.- Указ Президента № 747/2014 [Архівовано 5 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Остяк Віталій Юрійович [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Небесна Гвардія
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |