Отар Чиладзе
Чиладзе Отар Іванович (1933—2009) — грузинський письменник, поет і сценарист. Також відомий як перекладач світової літературної класики та творів Олександра Сергійовича Пушкіна грузинською мовою.
| Отар Чиладзе | ||||
|---|---|---|---|---|
груз. ოთარ ივანეს ძე ჭილაძე  | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | груз. ოთარ ჭილაძე | |||
| Народився | 20 березня 1933[1] Сігнагі, Грузинська РСР, СРСР[2] | |||
| Помер | 1 жовтня 2009[3][4][1] (76 років) Тбілісі, Грузія | |||
| Поховання | Мтацмінда | |||
| Країна |  Грузія | |||
| Діяльність | поет, прозаїк, драматург, сценарист, перекладач, публіцист, письменник | |||
| Alma mater | Тбіліський державний університет | |||
| Мова творів | грузинська | |||
| Роки активності | з 1952 | |||
| Magnum opus | Йшла дорогою людина, Everyone That Findeth Med і The Iron Theatred | |||
| Брати, сестри | Тамаз Чиладзе | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Отар Чиладзе у Вікісховищі | ||||
Біографія та творчість
ред.Народився Отар Чиладзе 20 березня 1933 року в Кахетії, у місті Сігнагі. 1938 року йде до першого класу в Батумі. Після закінчення навчання в середній загальноосвітній школі вступає на філологічний факультет Тбіліського державного університету за спеціальністю «журналістика», який 1956 року успішно закінчує.
1958 року починає свою професійну кар'єру в журналі «Цискарі», де працював до 1964 року. У цей же час видає свої перші твори. Зокрема 1963 року побачила світ збірка віршів «Глиняні дощечки», а 1969 року ще одна — під назвою «Дев'ять поем».
Далі письменник поступово переходить до прози, і 1973 року опубліковано роман «Ішла дорогою людина», що висвітлює питання духовного пошуку молодика. У подальших літературних роботах порушено соціально-звичаєві питання грузинського минулого. Серед них такі твори, як «Залізний театр» (1981) і «Березневий півень» (1987).
У творах він один із перших грузинських авторів, які за допомогою своїх, часто ліричних, героїв підняв на поверхню питання про жахи більшовицького терору та післясталінський період, а також відкрив перед читачем усю гаму кольорів грузинської історії.[2]
1991 року Чиладзе починає викладати в Тбіліському театральному інституті, а 1997 року затверджений на посаду генерального редактора журналу «Мнатобі».
1999 року роман «Авелум» номінують на здобуття Нобелівської премії з літератури. Таким чином, Отар Чиладзе стає першим грузинським письменником, що удостоєний честі бути номінованим на таку нагороду.
Помер літератор 1 жовтня 2009 року у віці 76 років. Похований поруч із могилою російського драматурга Олександра Грибоєдова на святій горі Мтацмінда.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119159465 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ https://web.archive.org/web/20111004201749/http://www.interpressnews.ge/ge/index.php/permalink/111310.html&hd_line=1
- ↑ SNAC — 2010.
Посилання
ред.- http://vecherniy.kharkov.ua/news/33440/ [Архівовано 15 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.apsny.ge/society/1363712802.php [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про особу Грузії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |